DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5333.054.11

Конфліктний дискурс українських медіа під час агресії Росії в Азовському морі

K. O. Temchur

Анотація


Актуальність. Досліджено патогенну риторику українських медіа періоду нападу Росії на українські кораблі в Керченській протоці. На сьогодні її функціонування в українському медіадискурсі під час агресії на Азові не вивчено.

Мета. Визначити терміни мови ворожнечі, дисфемізми та евфемізми, які використовували журналісти.

Методологія. Проаналізовано термінологічний апарат, який використовували українські медіа під час оперативного висвітлення агресії на Азовському морі. За допомогою контент-аналізу проаналізовано тексти інтернет-ресурсів, які висвітлювали хроніку подій у реальному часі. Також досліджено тексти інтернет-медіа, представлені в пошуковій системі Google.

Результати. Розглянуто мову ворожнечі, дисфемізми та евфемізми в текстах журналістів, зокрема в так званому «текстовому онлайні». Якщо дисфемізми лише розпалюють ненависть у суспільстві, то евфемізми допомагають зменшити напруження. Проте обидва механізми є негативними, адже призводять до викривлення реальної ситуації.

Новизна. Під час висвітлення українськими медіа агресії на Азовському морі використовувалися і дисфемізми, і евфемізми. З’ясовано джерела цих висловлювань, серед яких — самі журналісти, політики, експерти, активісти. Таким чином, журналісти поширюють патогенні висловлювання також, цитуючи слова третіх осіб.

Практичне значення. Знання цих висловів та способів їх застосування допомагає протистояти деяким методам гібридної війни. Актуальне розроблення механізму законодавчого регулювання конфліктного дискурсу українських медіа та пошуку шляхів його усунення.

Висновки. Визначено, що тенденції конфліктного дискурсу в українських медіа існують. Більше того, мову ворожнечі постійно поширюють одні й ті самі медіа. Причина цього явища — відсутність в Україні законодавчого регулювання висвітлення російсько-українського конфлікту та саморегулювання медіа.


Ключові слова


російсько-український конфлікт; війна; Керченська протока; мова ворожнечі; евфемізми; дисфемізми

Повний текст:

PDF

Посилання


Ahmetyeva, V. (2007). Hate speech in the regional elections (winter 2006–2007). Moskow: IAC «Owl» [in Russian].

Avoiding hate speech will bring peace. (2015). Retrieved from: http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/standards/unikannya_movi_vorozhnechi_nablizit_mir/ [in Ukrainian].

Countering hate: monitoring «hate speech» against LGBT people and responding to its manifestations in Belarus, Kyrgyzstan, Moldova, Russia and Ukraine. (2018). Retrieved from: https://www.article19.org/ru/resources/challenging-hate-monitoring-anti-lgbt-hate-speech-responses-belarus-kyrgyzstan-moldova-russia-ukraine/ [in Russian].

Hnatiuk V. (2015). «Hate speech» in the Russian-Ukrainian war of 2014-2015 and the national consciousness of Ukrainians. Historical and cultural studies, 2 (1), 47–52. [in Ukrainian].

Karpiak O. (2014). Wool with dill: the language of political memes. Retrieved from: https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/08/140807_new_words_ko [in Ukrainian].

Morhun A. (2016). The Russian war against Ukraine: contemporary discourse trends in modern Ukrainian mass media. Scientific papers of I.F. Kuras national academy of sciences of Ukraine, 3–4 (83–84), 352–362. [in Ukrainian].

Taranenko O. V. (2017). Euphemization in the Ukrainian media discourse of the hybrid war period. Social Communication: Theory and Practice, Vol. 4, 19-27. [in Ukrainian].




Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

ISSN 2522-1132 (Online), ISSN 2410-5333 (Print)
Адреса: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4, к. 38а, Редакційно-видавничий відділ ХДАК. тел. +38(057)731-27-83
rvv2000k@ukr.net