Музеалізація як процес перетворення речі на музейний предмет
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.054.16Ключові слова:
музеалізація, музей, музейний предмет, предмет музейного значенняАнотація
Визначено поняття музейний предмет і класифіковано його види. Виокремлено основні критерії, завдяки яким річ набуває статусу предмета музейного значення: часовий фактор, зміна контексту початкових значень, девальвація утилітарної або естетичної значущості речі, нова цінність старих речей, надання їм нових смислів. Розглянуто основні етапи наукової атрибуції музейного предмета (визначення назви, місця створення, інвентарного номера, джерела надходження тощо). Означено основні властивості музейного предмета: інформативність, атрактивність, експресивність, репрезентативність.
Посилання
Mensch, P. V. (2014). Meaning: the functional identity of the artifacts. Questions of museology, 1 (9), 177–192. [In Russian].
Meress, F. (2014). On the future of museology: a few remarks to the Russian edition of the dissertation of Peter van Mensch. Questions of museology, 1 (9), 6–14. [In Russian].
De Saussure, F. (2004). The course of general linguistics. Moscow: Editorial URSS. [In Russian].
Foucault, M. (2006). Other spaces. Intellectuals and Power: Selected Political Articles, Speeches, and Interviews, 3, 191–204. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
