Основи сучасної національної інформаційної безпеки України

Автор(и)

  • O. V. Kurban Київський університет імені Б. Грінченка, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5333.50.104705

Анотація

Визначено ключові проблемні аспекти сучасної системи національної інформаційної безпеки України, серед яких — геополітичне питання, радянський спадок та брак належної уваги держави. Розглянуто історію дослідження порушеної теми в працях провідних українських фахівців у практичному та теоретичному аспектах. Проаналізовано юридичні аспекти забезпечення реалізації державної національної інформаційної безпекової стратегії України, зокрема визначено достатньо значну кількість профільних нормативно-правових актів, які є переважно декларативними. Визначено основні напрями подальшого розвитку системи інформаційної національної безпеки України та надано прикладні рекомендації щодо способів досягнення визначеної мети та практичних завдань, серед яких: необхідність залучення профільних фахівців, ресурсів та співпраця з євроатлантичними структурами.

Біографія автора

O. V. Kurban, Київський університет імені Б. Грінченка, м. Київ

кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент

##submission.downloads##

Номер

№ 50 (2017)

Розділ

Теорія та історія соціальних комунікацій

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.