Інформаційні зв’язки в процесах організації архівних документів
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.067.17Ключові слова:
архів, архівний документ, організація архівних документів, інформаційні зв’язки, автентичність документа, цілісність архівних документів, інформаційний простір архіву, цифрові технології, класифікаційна система, джерело інформаціїАнотація
Розглянуто вияви архівознавчої інституціалізації інформаційних зв’язків та особливості їх функціонування в контексті процесів організації архівних документів. Досліджено термінологічні, онтологічні, функціональні аспекти існування інформаційних зв’язків у контексті архівного описування, концепцій формування класифікаційних систем архівного фонду, використання архівної інформації. Доведено, що інформаційні зв’язки є фундаментальною характеристикою структури інформаційного простору архіву. Вони забезпечують цілісність документального контексту, зберігають інституційну пам’ять, сприяють ефективному доступу та використанню ресурсів. Інформаційні зв’язки архівних документів реалізують себе на структурному й технологічному рівнях, що свідчить про їхню багатовимірність і функціональність. Для них властива низка ознак, які консолідують архівні документи як об’єкти пізнання в архівний інформаційний простір. Збереження та передавання інформаційних зв’язків між документами є основою для досліджень, управління та збереження культурної спадщини. Обґрунтовано, що інформаційні зв’язки як інструмент забезпечення цілісності архівних документів є обов’язковою умовою зв’язності архівного масиву, особливо в умовах цифрового середовища. Автентичність документа гарантується шляхом дотримання низки організаційних, діловодних, технічних, правових вимог. На прикладі сучасних класифікаційних моделей доведено, що інформаційні зв’язки формують основи концептуальних підходів до розроблення класифікаційних систем архівних документів, є вагомим компонентом імплементації цифрових технологій в архівну справу. Встановлено, що функціональна класифікація є головним методологічним апаратом для систематизації архівних фондів, що дозволяє ефективно реалізовувати логічні, семантичні й ієрархічні інформаційні зв’язки між документами, формувати структуровану модель інформаційного простору архіву. Оптимальні концепції моделювання архівної структури сприяють виявленню нових знань, забезпеченню публічного доступу до історичних документів, встановленню взаємодії між різними джерелами інформації.
Посилання
Boriak, H. (2005). Problems of further reforming the document and information sphere. Archives of Ukraine, 1–3(256), 9–31. [In Ukrainian].
Drahomirova, L. (2004). The appropriate model of document organization of the National Archival Fund: Methodology of definition and technology of creation (scientific and practical commentary to the third section of the Basic Rules for the Work of State Archives of Ukraine). Studies in Archival Affairs and Document Science, 11. [In Ukrainian].
Verkhovna Rada of Ukraine (2013, April 8). On approval of the Rules of work of archival institutions of Ukraine, Order No. 656/5 of the Ministry of Justice of Ukraine. https://zakon.rada.gov.ua/go/z0584-13. [In Ukrainian].
Brown, C. (2013). Archives and Recordkeeping: Theory into Practice. Facet Publishing. https://shop.nationalarchives.gov.uk/products/archives-recordkeeping [In English].
Chang, J., & Blei, D. M. (2010). Hierarchical relational models for document networks. The Annals of Applied Statistics, 4(1). [In English].
Core Archival Functions. (n. d.). Society of American Archivists. https://www2.archivists.org/node/14804 [In English].
Delmas, B. (2001). Archival science facing the information society. Archival Science, 1(1), 25–37. [In English].
Duranti, L. (1995). Reliability and Authenticity: The Concepts and Their Implications. Archivaria, 5–10. [In English].
Duranti, L. (1997). The Archival Bond. Archives and Museum Informatics, 11(3), 213–218. [In English].
Henttonen, P., & Kettunen, K. (2011). Functional classification of records and organisational structure. Records Management Journal, 21(2), 86–103. [In English].
Ivanov, A. O. (2017). Practice theory: A new approach for archival and recordkeeping research. Records Management Journal, 27(2), 104–124. [In English].
Kennedy, J., & Schauder, Ch. (1998). Records management: a guide to corporate record keeping. (2nd ed.). Longman. [In English].
Ketelaar, E. (2002). Archival temples, archival prisons: Modes of power and protection. Archival Science, 2(3), 221–238. [In English].
Leigh, A., Makri, S., Taylor, A., Mulinder, A., & Hamdi, S. (2021). From Information to Knowledge Creation in the Archive: Observing Humanities Researchers’ Information Activities. Proceedings of the Association for Information Science and Technology, 58(1), Article 1. [In English].
Library and Archives Canada. (n.d.). https://library-archives.canada.ca/eng [In English].
MacNeil, H. (2007). Archival Theory and Practice: Between Two Paradigms. Archivaria, 37, 6–20. [In English].
Mokhtar, U. A., & Yusof, Z. M. (2015). Function-Based Classification: Model Development and Validation. Open Journal of Social Sciences, 3(3), Article 03. [In English].
Myers, N. (2001). Cox, Richard J. Closing an Era: Historical Perspectives on Modern Archives and Records Management. Westport, Conn.: Greenwood Pr. (New Directions in Information Management, № 35). College & Research Libraries, 62(4), Article 4. [In English].
National Archives of Australia. (n.d.). https://researchdata.edu.au/contributors/national-archives-of-australia [In English].
Nicolet, A., & Makhlouf Shabou, B. (2021). Coûts écologiques de nos pratiques archivistiques. Comma, 2. https://www.liverpooluniversitypress.co.uk/doi/abs/10.3828/coma.2021.35 [In English].
Orr, S. (2005). Functions-based classification of records: Is it functional? https://www.researchgate.net/publication/228787956_Functions-based_classification_of_records_is_it_functional [In English].
Pacheco, A., & Silva, C. G. da. (2023). From the Archival Bond to the Informational Bond. Preservation, Digital Technology & Culture, 52(2), 49–58. [In English].
Slavic, A. (2017, May 19). Classification revisited: A web of knowledge. arXiv.org. https://arxiv.org/abs/1705.07058v1 [In English].
Tough, A., & Moss, M. (2003). Metadata, controlled vocabulary and directories: electronic document management and standards for records management. Records Management Journal, 13(1), 24–31. [In English].
Vafaie, M., Bruns, O., Dessi, D., Pilz, N., & Sack, H. (2021). Modelling Archival Hierarchies in Practice: Key Aspects and Lessons Learned. Ceur Workshop Proceedings, 2981: Proceedings of the 6th International Workshop on Computational History (HistoInformatics 2021) co-located with ACM/IEEE Joint Conference on Digital Libraries 2021 (JCDL 2021). https://ceur-ws.org/Vol-2981/paper6.pdf [In English].
Vigil, M., Buchmann, J., Cabarcas, D., Weinert, C., & Wiesmaier, A. (2015). Integrity, authenticity, non-repudiation, and proof of existence for long-term archiving: A survey. Computers & Security, 50, 16–32. [In English].
Warren, S. R., Fox, M. J., & Wilkerson, P. L. (1998). Introduction to Archival Organi-zation and Description. https://www.getty.edu/publications/virtuallibrary /0892365455.html [In English].
Zavalina, O. L. (2012). Subject Access: Conceptual Models, Functional Requirements, and Empirical Data. Journal of Library Metadata, 12(2–3), 140–163. [In English].
Zins, C. (2007). Conceptual approaches for defining data, information, and knowledge. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 58(4), 479–493. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
