Бібліотеки Боснії і Герцеговини під час та після Боснійської війни
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.067.15Ключові слова:
історія бібліотечної справи за кордоном, бібліотечна справа Боснії і Герцеговини, бібліотеки і війна, бібліокластія, повоєнне відновлення бібліотекАнотація
Висвітлено стан бібліотечної справи Боснії і Герцеговини під час Боснійської війни (1992–1995). Охарактеризовано втрати бібліотек та бібліотечних ресурсів у різних містах і регіонах країни. Розглянуто діяльність з повоєнного відновлення бібліотек, проаналізовано проєкти з відновлення бібліотечних фондів і поповнення їх новими виданнями, зокрема завдяки підтримці міжнародних організацій, урядів інших держав, зарубіжної бібліотечної спільноти. Охарактеризовано внесок окремих організацій, установ та осіб у повоєнне відновлення бібліотечної справи в Боснії і Герцеговині. Наголошено на практиці роботи бібліотек Боснії і Герцеговини з повоєнного відновлення суспільства. Підкреслено, що репрезентація й вивчення досвіду бібліотек Боснії і Герцеговини, здобутого під час та після війни, є важливими для повоєнного відновлення бібліотечної справи України. Статтю підготовлено за результатами дослідження «Бібліотеки в повоєнному суспільстві: зарубіжний досвід відновлення», проведеного у 2023 р. в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого.
Посилання
Kosarevych, S. (2022, September 20). Post-war reconstruction of Bosnia and Herzegovina. Tsentr Dnistrianskoho. https://dc.org.ua/news/reconstruction-bosnia [Іn Ukrainian].
Prokopenko, L. S. (2024, May 22–25). The Collection of Foreign Documents on the Russian-Ukrainian War: On the Issue of Creation. Informatsiia, komunikatsiia ta upravlinnia znanniamy v hlobalizovanomu sviti: Collection of materials of the Seventh International Scientific Conference (pp. 26–27), Kyiv National University of Culture and Arts. Kyiv, Ukraine. [Іn Ukrainian].
Ukrainian Library Association. (2022, December 7). International Forum ‘The Role of Libraries in the Integration of the Population into Peaceful Life’. Facebook. https://www.facebook.com/ula.org.ua/videos/1870453149967952 [Іn Ukrainian].
Báez, F., & MacAdam, A. J. (2008). A Universal history of the destruction of books: from ancient Sumer to modern Iraq. Atlas & Co. [In English].
Bakaršic, K. (1994). The libraries of Sarajevo and the book that saved our lives. The New Combat: A Journal of Reason and Resistance, 3, 1–12. https://heritage.sensecentar.org/assets/sarajevo-national-library/sg-3-08-libraries-sarajevo.pdf [In English].
Blazina, V. (1996). Mémoricide ou la purification culturelle: la guerre et les bibliothèques de Croatie et de Bosnie-Herzégovine. Documentation et bibliothèques, 42(4), 149–163. https://doi.org/10.7202/1032995ar [In French].
Civallero, E. (2007). When memory is turn into ashes... Memoricide during XX century. Information for Social Change, summer iss., 7–22. http://hdl.handle.net/10150 /200650 [In English].
Gauthier, B. (1997). La Bibliothèques nationale et universitaire de Sarajevo et les bibliothèques bosniaques. Bulletin des Bibliothèques de France, 42(6), 72–77. [In French].
Gazić, L. (2015). Destruction of the Institute for Oriental Studies during the aggression against Bosnia and Herzegovina 1950–2000. In A. Husić (prired., gl. ured.). Orijentalni Institut u Sarajevu 1950–2015. (pp. 93–98). Orijentalni Institut u Sarajevu. http://ois.unsa.ba/images/izdavacka/Monografija_OIS-2015.pdf [In English].
International Court of Justice. (2007). Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Bosnia and Herzegovina v. Serbia and Montenegro), Judgment, I.C.J. Reports 2007. https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/91/091-20070226-JUD-01-00-EN.pdf [In English].
Kasapović, I. (2015). In “No Man’s Land”: Libraries in Post-Dayton Bosnia and Herzegovina. Library Trends, 63(4), 663–674. https://doi.org/10.1353/lib.2015.0027 [In English].
Kujundžić, E. (2000). National and University Library of Bosnia and Herzegovina at the turn of millennium. Bosniaca, 4–5(4–5), 5–8. http://bosniaca.nub.ba/index.php/bosniaca/article/view/333/333 [In English].
Kulenovic, F. (2008, March 31 — April 2). Librarians in the aftermath of conflict: The case of Bosnia and Herzegovina. International Conference on Libraries from a Human Rights Perspective: Proceedings of the conference (pp. 29–32), Ramallah Centre for Human Rights Studies. [In English].
Lampe, J. R. (2024, January 9). Bosnian war. Britannica. https://www.britannica.com/event/Bosnian-War [In English].
Lovrenovic, I. (1994, May 28). The hatred of memory. New York Times. https://www.nytimes.com/1994/05/28/opinion/the-hatred-of-memory.html [In English].
Marques, D. dos S., & Araujo, A. V. de F. (2022). Biblioteca invisível: a biblioclastia na guerra da Bósnia e Herzegovina (1992–1995). Perspectivas em Ciência Da Informação, 72(3), 185–213. https://doi.org/10.1590/1981-5344/25794 [Іn Portuguese].
Ovčina, I. (2016, September). What did the National and University Library of Bosnia and Herzegovina lose after August 25-26, 1992? What do we lose when we lose a library? Proceedings of the conference (pp. 77–82), KU Leuven, UC Louvain, the Goethe Institut, the British Council. Retrieved from https://www.goethe.de/resources/files/pdf94/streamgate.pdf [In English].
Prguda, R. (1998). O bibliotekama i bibliotekarstvu u Mostaru. Bosniaca, 3(3), 100–103. http://bosniaca.nub.ba/index.php/bosniaca/article/view/329/329 [In Polish].
Prochaska, A. (2023). Librarianship in times of conflict. Insights: the UKSG journal, 36, 22–30. https://doi.org/10.1629/uksg.639 [In English].
Rešidbegović, A. (2005). Rekonstrukcija bibliotečke zajednice u BiH. Bosniaca, 9–10(9–10), 12–16. http://bosniaca.nub.ba/index.php/bosniaca/article/view/223/222 [In Slovenian].
Riedlmayer, A. (1995). Erasing the past: The destruction of libraries and archives in Bosnia-Herzegovina. Middle East Studies Association Bulletin, 29(1), 7–11. https://doi.org/10.1017/S0026318400030418 [In English].
Riedlmayer, A. (1996). Libraries are not for burning: International librarianship and the recovery of the destroyed heritage of Bosnia-Herzegovina. Art Libraries Journal, 21(2), 19–23. https://doi.org/10.1017/S0307472200009834 [In English].
Riedlmayer, A. (2003). Convivencia under fire: Genocide and book burning in Bosnia. Bosniaca, 8(8), 55–73. http://bosniaca.nub.ba/index.php/bosniaca/article/view/393/396 [In English].
Riedlmayer, A. (2004). The Bosnian Manuscript Ingathering Project. In M. Koller, & K. H. Karpat (Eds.). Ottoman Bosnia: A history in peril (pp. 27–38). University of Wisconsin Press. [In English].
Riedlmayer, A. (2007). Crimes of war, crimes of peace: destruction of libraries during and after the Balkan Wars of the 1990s. Library Trends, 56(1), 107–132. https://doi.org /10.1353/lib.2007.0057 [In English].
The Institute of History of the Czech Academy of Sciences. (2022, November 10). Bosnia and Herzegovina: Post-colonial and post-conflict heritage of a European state: The international interdisciplinary conference programme. Prague, Czech Republic. Retrieved from https://www.hiu.cas.cz/user_uploads/badatelum_i_verejnosti/udalosti/2022_11_10_konference_bosnia_and_herzegovina/konference_bosnia_and_herzegovina_program_komplet.pdf [In English].
Verde, T. (2016). Saving Sarajevo’s literary legacy: Interview with M. Jahić, the former Gazi Husrev-beg Library director. Aramco World, 67(1), 24–33. Retrieved from https://www.aramcoworld.com/Articles/January-2016/Saving-Sarajevo-s-Literary-Legacy [In English].
Zećo, M. (1996). The National and University Library of Bosnia and Herzegovina during the current war. The Library Quarterly: Information, Community, Policy, 66(3), 294–301. https://doi.org/10.1086/602886 [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
