Трансформація ролі бібліотек у цифровому освітньому середовищі
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.067.10Ключові слова:
бібліотека, цифрове освітнє середовище, інформаційні ресурси, електронні сервіси, бібліотекар, цифрова трансформація, інклюзивність, штучний інтелект, електронні репозитарії, цифрова грамотністьАнотація
У статті розглянуто ключові виклики та тенденції, що зумовлюють трансформацію бібліотек в умовах цифрової епохи. Автор аналізує вплив інформаційно-комунікаційних технологій на діяльність сучасних бібліотек, зокрема їхню роль у підтримці науково-освітнього процесу, цифрової грамотності та інформаційної гігієни. Підкреслено значення інтеграції електронних ресурсів, таких як інституційні репозитарії, електронні каталоги та цифрові платформи, в інформаційну інфраструктуру бібліотек.
Особливу увагу приділено зміні професійного профілю бібліотекаря, який з пасивного посередника між книгою і читачем перетворюється на фахівця з цифрових технологій, аналітики, наукометрії та інтелектуальної власності. Розглянуто приклади успішної трансформації бібліотечних сервісів, зокрема в Науково-технічній бібліотеці НУ «Львівська політехніка» та ЛННБ ім. В. Стефаника, які впроваджують інноваційні послуги на основі штучного інтелекту (ШІ), відкритої науки та онлайн-комунікації з користувачами.
Також проаналізовано перспективи розвитку бібліотек як інклюзивних інформаційних центрів, орієнтованих на забезпечення рівного доступу до цифрових ресурсів для всіх категорій користувачів, включаючи осіб з інвалідністю, літніх людей та студентів пенітенціарних установ. Висвітлено потребу в нормативно-правовому забезпеченні цифрового збереження, стандартизації метаданих та уніфікації цифрових сервісів для подальшої інтеграції українських бібліотек у глобальний інформаційний простір.
Посилання
Akulshyna, A. V. (2018). Features of the use of information resources in libraries of Ukraine. In Collection of materials of the International Internet Conference “Information and Culture in Ensuring Sustainable Development of Humanity”. https://repository.mu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/685/1/informatsiia_ta_kultura_2017.pdf#page=62. [In Ukrainian].
Kovtaniuk, Yu. (2023). Regulatory and legal regulation of digitization of funds of cultural institu-tions as a requirement for the development of state integration electronic resources of the na-tional historical and cultural heritage. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy, 31, 379–406. https://doi.org/10.15407/rksu.31.379. [In Ukrainian].
Yakovenko, O., & Sokolova, I. (2021). Library and information resources: Management and preservation in the context of national standards (on the example of the Vernadsky National Library of Ukraine). Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, 62, 214–228. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=npnbuimviv_2021_62_17. [In Ukrainian].
Akbar, A., Jabbar, A., Saleem, Q. U. A., & Ashiq, M. (2024). Access and Use of Digital Infor-mation Resources by Students with Vision Impairment: Challenges, Prospects and Expected Role of Libraries. International Journal of Disability, Development and Education, 71(2), 189–207. https://doi.org/10.1080/1034912X.2022.2095356. [In English].
Atuase, D., & Filson, C. K. (2024). Availability and accessibility of academic library resources and services for prison inmates in the distance education programme. The Journal of Academic Librarianship, 50(1), 102816. https://doi.org/10.1016/j.acalib.2023.102816. [In English].
Atuase, D., & Maluleka, J. (2023). Are Libraries up to the Task? Bridging the Gap between Librar-ies and Distance-Learning Students in Ghana. Journal of Library & Information Services in Distance Learning, 17(3–4), 100–115. https://doi.org/10.1080/1533290X.2023.2239221. [In English].
Begum, D., & Elahi, Md. H. (2022). Digital library services to support online learning amid COVID-19: A study of a private university library in Bangladesh. Digital Library Perspec-tives, 38(3), 332–345. https://doi.org/10.1108/DLP-03-2021-0025. [In English].
Berezivska, L., Guraliuk, A., Ponomarenko, L., Rostoka, M., & Tarnavska, S. (2023). Information and library support for education in the context of its digitalization. World Multidisciplinary Civil Engineering-Architecture-Urban Planning Symposium (WMCAUS 2022). https://doi.org/10.1063/5.0172779. [In English].
Buck, S. (2018). High-Impact Practices and Library and Information Resources. In K. E. Linder, C. M. Hayes (Eds.), High-Impact Practices in Online Education (1st ed.). Routledge. [In English].
Buck, S. (2018). High-Impact Practices and Library and Information Resources. In High-Impact Practices in Online Education. Routledge. [In English].
Cabfilan, N. W. (2024). Information Sources Preferred by Students in Academic Writing. DESI-DOC Journal of Library and Information Technology, 44(1), 25–31. https://doi.org/10.14429/djlit.44.1.18909. [In English].
Dube, T. V., & Jacobs, L. (2022). Academic library services extension during the COVID-19 pan-demic: Considerations in higher education institutions in the Gauteng Province, South Afri-ca. Library Management, 44(1/2), 17–39. https://doi.org/10.1108/LM-04-2022-0039. [In English].
Formanek, M. (2024). Exploring the potential of large language models and generative artificial intelligence (GPT): Applications in Library and Information Science. Journal of Librarian-ship and Information Science, 09610006241241066. https://doi.org/10.1177/09610006241241066. [In English].
Hamad, F., Al-Fadel, M., & Shehata, A. M. K. (2023). The level of digital competencies for the provision of smart information service at academic libraries in Jordan. Global Knowledge, Memory and Communication, 73(4/5), 614–633. https://doi.org /10.1108/GKMC-06-2022-0131. [In English].
Komova, M., Petrushka, A., Penchuk, I., & Tarasov, D. (2023). Digital Humanities in the Concept of Training Specialists in Information, Library and Archival Science. Proceedings of the 2nd International Workshop on Social Communication and Information Activity in Digital Hu-manities (SCIA 2023), 5–33. https://ceur-ws.org/Vol-3608/paper1.pdf. [In English].
Li, Z. (2023). Construction of an Intelligent Library Book Management System Based on Artificial Intelligence Algorithms. 2023 International Conference on Power, Electrical Engineering, Electronics and Control (PEEEC), 674–678. https://doi.org/10.1109/PEEEC60561.2023.00135. [In English].
Lund, B. (2021). Fourth Industrial Revolution: Does It Pose an Existential Threat to Libraries? In-formation Technology and Libraries, 40(1). https://doi.org/10.6017/ital.v40i1.13193. [In English].
Michalak, R., & Ellixson, D. (2025). Addressing Language and Ableism in Information Technology: A Call to Action for Academic Librarians. Journal of Library Administration, 65(1), 100–131. https://doi.org/10.1080/01930826.2024.2432225. [In English].
Murphy, J. (2022). Transforming health science libraries around the globe: The impact of technolo-gy. Health Information & Libraries Journal, 39(3), 203–206. https://doi.org/10.1111/hir.12451. [In English].
Mwanzu, A., Nakaziba, S., Karungi, J., Ayebazibwe, E., & Gatiti, P. (2022). Adoption of Lib-Guides as a reference service in academic libraries: Insights from Aga Khan University, Uganda. The Journal of Academic Librarianship, 48(4), 102560. https://doi.org/10.1016/j.acalib.2022.102560. [In English].
Oyelude, A. A. (2022). What’s trending: Technology in “left behind” libraries. Library Hi Tech News, 39(7), 13–14. https://doi.org/10.1108/LHTN-05-2022-0066. [In English].
Pierre-Robertson, P. (2023). #SuperLibrarian — the evolving role of librarians in technology spaces. Digital Library Perspectives, 39(4), 620–627. https://doi.org/10.1108/DLP-04-2023-0026. [In English].
Rakhmatullaev, M., Normatov, S., & Bekkamov, F. (2023). Fuzzy relations based intelligent infor-mation retrieval for digital library users. Environment. Technologies. Resources. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, 2, 80–83. https://doi.org/10.17770/etr2023vol2.7218. [In English].
Rasmussen, C. H., & Hjorland, B. (2021). Libraries, archives and museums (LAM): Conceptual issues with focus on their convergence. Encyclopedia of Knowledge Organization. https://www.isko.org/cyclo/lam?utm_source=chatgpt.com#ref. [In English].
Tang, X. (2024). Construction and Application of Reader Cloud Service Platform under the Back-ground of Smart Library Construction. 2024 International Conference on Distributed Com-puting and Optimization Techniques (ICDCOT). https://doi.org /10.1109/ICDCOT61034.2024.10515767. [In English].
Xie, Y. (2023). Review of Public Library Services to the Elderly in China. Journal of Library and Information Science in Agriculture, 35(7), 18–26. https://doi.org /10.13998/j.cnki.issn1002-1248.23-0332. [In English].
Zhang, B. (2023). Prompt Engineers or Librarians? An Exploration. Medical Reference Services Quarterly, 42(4), 381–386. https://doi.org/10.1080/02763869.2023.2250680. [In English].
Zhang, M., & Zhao, M. (2024). Applying ChatGPT to improve the user experience in digital librar-ies. Proceedings of the 2023 4th International Conference on Big Data Economy and Infor-mation Management, 44–48. https://doi.org /10.1145/3659211.3659219. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
