Політика цифровізації бібліотеки: тенденції і напрями впровадження
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.067.07Ключові слова:
автоматизована бібліотечна інформаційна система, цифровий контент, електронна бібліотека, електронний каталог, електронні ресурси бібліотеки, системи програмного забезпечення, управління фондамиАнотація
Розглянуто тенденції впровадження політики цифровізації в діяльність бібліотек. Досліджено перспективні напрями використання автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, роботизованих рішень для формування електронних бібліотечних колекцій, управління бібліотечним фондом, інтегрування цифрових бібліотек у системи управління знаннями, модернізації системи каталогізації та обліку бібліотечних фондів, розроблення інформаційно-пошукових систем бібліотек. Встановлено, що сучасні бібліотеки активно впроваджують інституційну політику цифровізації на всіх етапах функціонування інформаційних ресурсів. Вони розвиваються як гібридні інформаційні установи, що функціонують у соціокультурному середовищі та поєднують традиційні і цифрові сервіси. Обґрунтовано актуальність інтеграції інноваційних технологій (АБІС, RFID, інструменти штучного інтелекту (ШІ)) для підвищення ефективності управління фондами. Останнє полягає в інтеграції інноваційних технологій (АБІС, RFID, інструменти ШІ). Досвід імплементації інноваційних технологій роботи з електронними ресурсами та фондами дозволяє констатувати існування низки викликів щодо консервації й збереження цифрового контенту, придбання та доступності цифрових бібліотек, дотримання авторського права, дотримання стандартів опрацювання та каталогізації електронних ресурсів й компетентності персоналу. Оптимізація моделей інтеграції джерел наукової інформації, пов’язаних даних, цифрове кураторство є важливими компонентами створення наукових електронних бібліотек. Сформульовано систему критеріїв та вимог до впровадження автоматизованої бібліотечної інформаційної системи, способи усунення викликів створення електронних каталогів й електронних ресурсів бібліотеки. Визначено актуальні та пріоритетні програмні рішення для управління бібліотечними колекціями, інтеграції цифрових бібліотек у системи управління знаннями та модернізації бібліотечних інформаційно-пошукових систем.
Посилання
Halytska, S. (2023). Correspondence between classification systems in library information retrieval systems. Bibliotechnyi visnyk, 1(269), 43–55. [In Ukrainian].
Holoshchuk, R., & Markovets, O. (2018). Information support for accounting of the library collection of the district library. Visnyk Knyzhkovoi palaty, 6, 35–42. [In Ukrainian].
Derkach, N. V. (2023). Innovations in the bibliographic description of information resources. In K. V. Lobuzina (Scientific supervisor), Proceedings of the International scientific conference “Library. Science. Communication. Topical issues of preservation and innovative development of scientific libraries” (pp. 227-230). Vernadsky National Library of Ukraine. [In Ukrainian].
Dumanskyi, N. O. (2023). Working with library and archival collections: Searching and collecting scientific information. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, 4, 63–68. [In Ukrainian].
Ivaskiv, R. R. (2020). Analysis of methods for designing information systems for academic scientific and technical libraries. Computer printing technologies, 1(43), 65–70. [In Ukrainian].
Lobuzin, I. V., & Perenesiienko, I. P. (2020). Electronic collections of Ukrainian in the web environment: Organization and technology of forming resources of manuscript and book sources in the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Manuscript and book heritage of Ukraine, 25, 324–336. [In Ukrainian].
Novalska, Yu. (2024). Methodical work of Ukrainian libraries under martial law. Visnyk Knyzhkovoi palaty, 2, 10–15. [In Ukrainian].
Talanchuk, O. (2011). Features of the formation of the “Electronic Library” database in the book collections of Ukrainian universities. Library in the educational space, No. 12: Completing library collections of universities - modern technologies and requirements of the time, 30–38. [In Ukrainian].
Shemaieva, H. V., & Kostyrko, T. M. (2022). Sectoral collections of rare editions in university libraries. Manuscript and book heritage of Ukraine, 28, 146–158. [In Ukrainian].
Alim, H. N., Tamami, N., & Alasiry, A. H. (2022). Automated Library System Mobile Robot using A-Star Algorithms. 2022 International Electronics Symposium (IES), 355–360. [In English].
An, Y., & Yan, Y. (2022). Intelligent retrieval method of library document information based on hidden topic mining. Web Intelligence, 20(2), 93–102. [In English].
Bakar, Q. A. A. (2025). Implementation of a Library Management System in a Malaysian Law Firm Library. International Journal of Legal Information, 1–10. [In English].
Bećirović, N. (2024). Library and Information Services for People with Disabilities in Academic Libraries on the Example of the Library of the University of Sarajevo — Faculty of Philosophy. BOSNIACA, 29, 70–90. [In English].
Cabonero, D. A., & Mayrena, L. B. (2012). The development of a collection development policy. Library Philosophy and Practice, 2012 (1). [In English].
Candela, L., Castelli, D., & Pagano, P. (2011). History, Evolution, and Impact of Digital Libraries. In I. Iglezakis, T.-E. Synodinou, & S. Kapidakis (Ed.), E-Publishing and Digital Libraries: Legal and Organizational Issues. IGI Global. [In English].
Elihaki Kanyika, M., Sadykova, R., Tuyenbayeva, K., & Wema, E. (2024). User perspectives on library digitization and its impact on research capabilities. Information Development, 02666669241294053. [In English].
England, M., & Jones, P. (2014). Diversification of Access Pathways and the Role of Demand-Driven Acquisition: A Case Study at the University of Utah. The Serials Librarian, 66(1–4), 96–105. [In English].
Ezema, A. L., Ekenna, U. C., & Ogbuabor, D. C. (2022). Resource Description and Access (RDA): Cataloguing Standard for the Digital Era. 123 Nasarawa. Journal of Library and Information Science, 6(1). [In English].
Golub, K., Suominen, O., Mohammed, A. T., Aagaard, H., & Osterman, O. (2024). Automated Dewey Decimal Classification of Swedish library metadata using Annif software. Journal of Documentation, 80(5), 1057–1079. [In English].
Guo, Y. (2021). Collaborative control method of library literature resources information based on digital information system. In 2021 3rd International Conference on Artificial Intelligence and Advanced Manufacture (pp. 2683–2689). [In English].
Jyothi Prakash, K. V., Tejaswi Kumar, K. M. T., Punyadeep, K., Theja, K. R., & Krushna, G. (2019). Automated Library System Using Robotic Arm. In 2019 International Conference on Communication and Electronics Systems (ICCES) (pp. 1390–1394). [In English].
Kandhro, I. A., Ali, F., Wagan, A. A., Ali, I. T. M., & Afzal, F. (2023). Safe and secure: An automated library management system for monitoring book rotation using face recognition. Int. J. Electron. Secur. Digit. Forensic, 15(3), 225–239. [In English].
Katulić, A. (2018). Libraries’ Obligations Under the General Data Protection Regulation: Challenges, Approaches and Possible Solutions. Vjesnik bibliotekara Hrvatske, 61(2), 343–365. [In Croatian].
Khalafova, S., & Ismayilova, N. (2016). Creation of electronic catalogue and resources in Azerbaijani libraries. Bulletin of the Georgian National Academy of Sciences, 10(1), 118–124. [In English].
Kumar, A. K. S., & Walia, P. K. (2024). ICT enabled Information Services Using Web 2.0 in Public Libraries of Tamil Nadu. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 44(4), 254–261. [In English].
Meesad, P., & Mingkhwan, A. (2024). Emerging Technologies in Smart Digital Libraries. In P. Meesad & A. Mingkhwan (Ed.), Libraries in Transformation: Navigating to AI-Powered Libraries (pp. 211–270). Springer Nature Switzerland. [In English].
Moruf, H. A., Sani, S., & Abu, Z. I. (2020). Open-Source Automation Software: Stirring Automated to Integrated Library System. Journal of Applied Sciences and Environmental Management, 24(7), Article 7. [In English].
Nappi, M. L., Buono, M., Chivăran, C., & Giusto, R. M. (2024). Models and tools for the digital organisation of knowledge: Accessible and adaptive narratives for cultural heritage. Heritage Science, 12(1), 1–22. [In English].
Puritat, K., & Intawong, K. (2020). Development of an Open-Source Automated Library System with Book Recommedation System for Small Libraries. In 2020 Joint International Conference on Digital Arts, Media and Technology with ECTI Northern Section Conference on Electrical, Electronics, Computer and Telecommunications Engineering (ECTI DAMT & NCON) (pp. 128–132). [In English].
Salauddin, N. (2024). An investigation into the unveiling of information-seeking anxiety among agriculture university library users. Collection and Curation, 43(4), 129–140. [In English].
Sathishkumar, B. R., Krishnaprabha, M., Priya, S., & Ragavi, M. (2019). Automated library system using android based robot. International Journal of Recent Technology and Engineering, 8(2), 4643–4647. [In English].
Sawant, D., & Patil, R. (2020). AD-LIB: Automated Library System. In G. Ranganathan, J. Chen, & Á. Rocha, Inventive Communication and Computational Technologies. (pp. 635–646). [In English].
Suhail Et. Al., A. (2019). Automated Library System Using SMS Based Pick and Place Robot. International Journal of Computing and Digital Systems, 8(6), 535–544. [In English].
Xu, C., & Li, Y. (2021). Cross Retrieval of Document Resources in the Libraries of Colleges of Traditional Chinese Medicine in Parallel Clusters. In 2021 5th International Conference on Electronics, Communication and Aerospace Technology (ICECA) (pp. 1314–1317). [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
