Адаптація бібліотек до нових соціальних і технологічних викликів: сучасні тренди в брендингу українських бібліотечних установ
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.066.06Ключові слова:
комунікація, соціальна комунікація, брендинг, імідж, бібліотечні установи, цифрові технології, штучний інтелект, соціальні медіа, візуальний контент, соціально-політичні виклики, російсько-українська війнаАнотація
Мета статті — проаналізувати основні сучасні тенденції брендингу бібліотечних закладів та дослідити нові тренди брендингу бібліотечних закладів України, які виникають у відповідь на зміни в інформаційному суспільстві, соціальні виклики, що виникли з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, розвитком цифрових технологій і зміщенням акцентів у потребах користувачів. Дискусія в цій статті демонструє, що в 2020-х роках українські бібліотеки продовжують адаптуватися до нових реалій і викликів, запроваджуючи нові тренди у своєму брендингу. Ці зміни відбуваються як у контексті глобальних тенденцій, так і в контексті специфічних українських потреб, особливо на тлі соціально-політичних викликів. Російсько-українська війна суттєво змінила місію бібліотек, які стали важливими центрами підтримки населення, збереження національної пам’яті та протидії інформаційним загрозам. Бібліотеки інтегрують патріотичні цінності у свій бренд, посилюючи свою роль захисників національної ідентичності. Бібліотеки активно впроваджують програми медіаграмотності, які допомагають користувачам відрізняти фейкові новини від реальності, зміцнюють свій імідж у боротьбі з інформаційною агресією. Крім того, бібліотеки відіграють важливу роль у підтримці місцевих громад, надаючи безпечні місця для спілкування та організовуючи волонтерські ініціативи. Це підвищує їхню значимість у соціальній інфраструктурі та формує позитивний імідж через конкретні дії на благо громади. Бібліотеки стають центрами збереження матеріалів про війну та героїв, що сприяє формуванню колективної пам’яті.
Посилання
Kravets, L. O. (2023). Functions of libraries of Ukraine in the conditions of modern challenges of war. Informatsiia ta sotsium. (November 2023), 83–86. [In Ukrainian].
Yavorska, T. (2023). Social networks of libraries as an effective tool for promoting books and reading. Visnyk Knyzhkovoi palaty, 4, 21–27. https://doi.org/10.36273/2076-9555.2023.4(321).21-27. [In Ukrainian].
Caso, O. (2020). Public libraries and ‘Making’: Experiences in the Netherlands. In The new spaces of the common. Spatial and political models of making (CPCL 2–2, pp. 185–200). https://doi.org/10.6092/issn.2612-0496/9547. [In English].
Das, R. K., & Islam, M. S. U. (2021). Application of artificial intelligence and machine learning in libraries: A systematic review. arXiv. https://arxiv.org/abs/2112.04573. [In English].
Deichman Library. (n.d.). Deichman Library: A gateway to knowledge and culture. Retrieved September 29, 2024, from https://deichman.no/. [In English].
Green Libraries. (n.d.). Green libraries: A resource for sustainability in libraries. Retrieved September 29, 2024, from https://greenlibraries.org/?__im-LSCtPHao=5295837992377900693. [In English].
Leong, J. (2024). Innovative Technologies and their Application in Aca-demic Libraries. Ukrainian Journal on Library and Information Science, 13, 44–60. https://doi.org/10.31866/2616-7654.13.2024.307116. [In English].
Miamlina, A. V. (2021). Marketing communications: reading promotion programs in academic libraries. University Library at a New Stage of Social Communications Development. Conference Proceedings, 5, 20–24. https://doi.org/10.15802/unilib/2020_220650. [In English].
New Folkestone Society. (n.d.). Folkestone Library listed as asset of com-munity value. Retrieved September 29, 2024, from https://www.newfolkestonesociety.org.uk/folkestone-library-listed-as-asset-of-community-value/. [In English].
New York Public Library [@nypl]. (n.d.). New York Public Library on Instagram. [Instagram profile]. Instagram. Retrieved September 29, 2024, from https://www.instagram.com/nypl/. [In English].
Programming Librarian. (n.d.). Escape: Creating DIY escape rooms in your library. Retrieved September 29, 2024, from https://programminglibrarian.org/learn/escape-creating-diy-escape-rooms-your-library. [In English].
Small, R. V., Myhill, W. N., & Herring-Harrington, L. (2015). Developing accessible libraries and inclusive librarians in the 21st century: Ex-amples from practice. In Accessibility for persons with disabilities and the inclusive future of libraries (Vol. 40, pp. 73–88). Emerald Group Publishing Limited. https://doi.org/10.1108/S0065-283020150000040013. [In English].
Vasylynyna, O. M., Derevianko, L. I., & Doroshenko, S. M. (2022). For-mation of Image Communications of the Library in the Modern Information Space. University Library at a New Stage of Social Communications Development. Conference Proceedings, 7, 155–164. https://doi.org/10.15802/unilib/2022_270447. [In English].
Yaroshenko, T. O., Iaroshenko, O. I (2023). Artificial Intelligence (AI) for Research Lifecycle: Challenges and Opportunities. University Li-brary at a New Stage of Social Communications Development. Conference Proceedings, 8, 194–201. https://doi.org/10.15802/unilib/2023_294639. [In English].
Živković, M. (2021). Application of virtual and augmented reality in librar-ies. In E. Chatzopoulou (Ed.), Digital transformation in libraries (pp. 45–62). University of Belgrade. https://doi.org/10.18485/elibrary.2021.1.ch4. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
