Стан розробленості проблеми цифровізації проведення архівних генеалогічних досліджень
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.065.18Ключові слова:
архів, генеалогічні дослідження, архівні фонди, документ, дигіталізація, інформаційно-комунікаційні технології, джерельна базаАнотація
Мета роботи — визначити внесок українських архівознавців у розроблення теоретико-методичних засад цифровізації архівних генеалогічних досліджень. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів, що надали змогу виявити доробок українських науковців у сфері стандартизації, класифікації та використання інформаційних технологій в архівних установах для генеалогічних досліджень. Метод контент-аналізу потоку профільних наукових публікацій дозволив сформувати комплексне уявлення щодо стану розробленості проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в архівні установи при проведенні генеалогічних розвідок. Метод об’єктивності, історизму та архівної евристики дозволив розкрити етапи розвитку генеалогічних студій. Наукова новизна розвідки полягає в розширенні уявлень та систематизації напрацювань українських дослідників щодо практичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій при проведенні генеалогічних досліджень. Висновано, що сучасні напрацювання корелюються з оновленням державної програми цифровізації суспільства, принципами управління архівною справою, що в подальшому виведе українську архівну галузь на якісно новий рівень розвитку, що передбачає широке запровадження інформаційних технологій в усіх виробничих процесах. З’ясовано, що завдяки активному впровадженню інформаційних технологій генеалогічні ресурси доступні на онлайн-платформах та в соціальних мережах, а це, своєю чергою, позитивно впливає на імідж та репутації архівних установ як зберігачів унікальної історико-культурної спадщини.
Посилання
Artemenkova, O. M. (2020). Dissemination of archival documentary information in society. In L. F. Hrinberh, M. M. Tsilyna (Eds.), Information, Communication and Knowledge Management in a Globalized World, Proceedings of the Third International Scientific Conference, Kyiv, May 14–16, 2020, 94–95. Lyra-K Publishing House. [In Ukrainian].
Vasylchenko, M. M. (2014). Organizational and functional transformations of archives in the modern socio-communication environment [Candidate’s thesis, KSAC]. [In Ukrainian].
Voronov, V. I. (2008). Genealogical research of Ukrainian historians of the second half of the XIX — early XX century: historiographical aspect. In A. G. Bolebrukh (Ed.), Istoriohrafichni ta dzhereloznavchi problemy istorii Ukrainy. Rozvidky z teorii ta metodolohii doslidzhen. (pp. 72–92). [In Ukrainian].
Dubrovina, L., Kyrydon, A., & Matiash, I. (2017). Archives, libraries and museums are the source of national memory and cultural heritage of Ukraine. Bibliotechnyi visnyk, 1, 3–10. [In Ukrainian].
Zvorskyi, S. (2018). Activation of interaction between archives and libraries is a requirement of the time. Arkhivy Ukrainy, 5, 316–317, 7–21. [In Ukrainian].
Kyselova, A. A. (2005). Archival Resources of Ukraine in the Global Information Network: Types, Access, Prospects [Candidate of Science Thesis, State Committee on Archives of Ukraine, Ukrainian Research Institute of Archival Affairs and Documentation]. [In Ukrainian].
Kuleshov, S. H. (2009). Archive, library, museum: an attempt to integrate on the basis of the communication approach. In I. B. Matyash (Ed.), Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva (Vol. 17, pp. 29–31). [In Ukrainian].
Lehun, Yu. V. (2006). Sources on the genealogy of the peasants of Podolsk province: condition, preservation, informative content, classification (1793–1917) [Doctoral thesis, Taras Shevchenko Kyiv National University]. [In Ukrainian].
Sverdlyk, Z., & Kurchenko, T. (2021). Organization of access to archival documents in the context of COVID-19: experience of archival institutions of Ukraine. In I. I. Tiurmenko (Ed.), Istoryko-kulturna spadshchyna: zberezhennia, dostup, vykorystannia: a monograph (pp. 49–60). NAU. [In Ukrainian].
Glossary of terms for audiovisual documents in the field of archival affairs (2021). State Archival Service of Ukraine; Ukrainian Research Institute of Archival Affairs and Documentation (URIAAD). Retrieved March 18, 2024, from https://undiasd.archives.gov.ua/doc/slovnik%20AVD.pdf [In Ukrainian].
Tomazov, V. (2008). Genealogy. Special historical disciplines: a reference book. (pp. 123–131). Lybid. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
