Вивчення інформаційного впливу в соціальних мережах: методологічний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.063.02Ключові слова:
інформаційний вплив, інтернет-комунікації, соціальні мережі, засоби масової комунікації, інформаційні технології, методологічний інструментарійАнотація
Висвітлено ключові методологічні підходи до вивчення інформаційного впливу в соціальних мережах. Проведено дослідження концепцій та методів, що використовуються для наукового аналізу цього феномену. Розглянуто історію становлення й розвитку соціальних мереж. Аналізуються точки зору щодо вивчення феномену інформаційного впливу в соціальних мережах українських та зарубіжних учених, розглядаються дефініції й аспекти вивчення явища інформаційного впливу в різних галузях науки. Проведено аналіз методів, за допомогою яких вивчається цей феномен. Виконаний аналіз і приведені випадки ініціативної побудови систем інформаційного впливу свідчать про актуальність дослідження та надають змогу виявити найефективніші методики висвітлення явища інформаційного впливу в інформаційній галузі та в подальшому розробити методи протидії інформаційному впливу, що підсилить обороноздатність сучасного інформаційного простору. Це є вкрай важливим на тлі військової російської агресії проти Україні.
Посилання
Hula, R. V., Perederii, I. H., & Sazhko, V. V. (2022). Domestic archives, libraries and museums as an object and subject of the conceptual war in the context of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, 62, 19–31. [In Ukrainian].
Lysyniuk, M. V. (2020). The language of online media: linguistic and cultural aspect. Culture of Ukraine, 70, 47–54. [In Ukrainian].
Melnyk, L. H., & Briukhanov, M. V. (2010). Steps to the information society (instead of an introduction). Socialno-ekonomicheskie problemy informacionnogo obshhestva, 2, 896. [In Russian].
Ozhevan, M. A. (2011). The main directions of external information and manipulative influences on social transformations in Ukraine: means of counteraction. Stratehichni priorytety, 3, 118–126. [In Ukrainian].
Pilat, M. (2013). Informational impact and informational wars: the essence of the concepts and their relationship in the information age. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: “Mizhnarodni vidnosyny”, 32, 185–190. [In Ukrainian].
Pocheptsov, G. (2016). Meanings and wars: Ukraine and Russia in the Information and Meaning Wars. Kyiv-Mohyla Academy. [In Ukrainian].
Semenov, A. (2016). Protecting the national information space of Great Britain. In V. Bebyka (Ed.), Proceedings of the international conference “Political praxeology: security, technology, communication” (p. 117). VAPN. [In Ukrainian].
Slotiuk, P. V. (2021). “Aesthetic Programming” by the Methods of Actualized Directing by I. Khrzhanovsky as an Element of Semantic Warfare. Culture of Ukraine, 71, 61–67. [In Ukrainian].
Stadnyk, A. G. (2016). Information warfare as a communication technology of influence on mass consciousness and public opinion. Grani. Sotsiolohiia, 1, 111–115. [In Ukrainian].
Cialdini, R. (2017). The psychology of influence. Klub Simeinoho Dozvillia. [In Ukrainian].
Shtovba, S., & Mazurenko, V. (2015). Review of social network analysis models. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu, 2, 62–74. [In Ukrainian].
Barnes, J. (1954). Class and Committees in a Norwegian Island Parish. Human Relations, 7, 39–58. [In English].
Borgatti, S. P. (2006). Identifying sets of key players in a social network. Computational & Mathematical Organization Theory, 12, 21–34. [In English].
Breiger, R. L. (2004). The Analysis of Social Networks. In M. Hardy & A. Bryman (Eds.), Handbook of Data Analysis (pp. 505–526). SAGE Publication. [In English].
Carrington, J., Wasserman, S., & Roberts, G. (2005). Models and Methods in Social Network Analysis. Cambridge University Press. [In English].
Easley, D., & Kleinberg, J. (2010). Networks, Crowds, and Markets: Reasoning About a Highly Connected World. Cambridge University Press. [In English].
Jerusalem, M., Hahn, A., Niesing, A., & Heer, A. (2001). Stress and addiction in the internet: First results of an on-screen-study. Humboldt-University of Berlin. Andre Hahn. https://www.andre-hahn.de/downloads/pub/2001/2001b_Internetsucht-Reliabilitaet_und_Validitaet_in_der_Online-Forschung.pdf. [In English].
Lieberman, A., & Schroeder, J. (2020). Two social lives: How differences between online and offline interaction influence social outcomes. eScholarship. https://escholarship.org/content/qt94n9w8b9/qt94n9w8b9_noSplash_293949a5e051fffc8e1fdcc9ffc168c4.pdf?t=qdtezb. [In English].
Martino, F., & Spoto, A. (2006). Social Network Analysis: A brief theoretical review and further perspectives in the study of Information Technology. Psychology Journal, 4 (1), 53–86. [In English].
Mufan, L., & Hancock, J. (2020). Self-disclosure and social media: motivations, mechanisms and psychological well-being. ScienceDirect. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2352250X19301423?via%3Dihub. [In English].
Myers, P. (1996). Knowledge Management and Organisational Design. 1st Edition. Routledge. [In English].
Neuman, W. L. (1997). Social Research Methods: Qualitative and Quantitative Approaches (3rd ed.). Allyn and Bacon. [In English].
Onwuegbuzie, A. J., & Leech, N. L. (2007). On Becoming a Pragmatic Researcher: The Importance of Combining Quantitative and Qualitative Research Methodologies. International Journal of Social Research Methodology, 10 (5), 375–387. https://doi.org/10.1080/13645570701401683. [In English].
Pinto, R., & Grawitz, M. (1972). Methods of Social Sciences (translated from French). Progress. [In English].
Robins, G., Pattison, P., & Peng, W. (2008). Closure, connectivity and degree distributions: Exponential random graph (p*) models for directed social networks. Social Networks, 30 (4), 262–276. https://doi.org/10.1016/j.socnet.2008.03.006. [In English].
Scott, J. (2011). Social network analysis developments, advances, and prospects. Social Network Analysis and Mining, 1 (1), 21–26. https://doi.org/10.1007/s13278-010-0001-5. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
