Інформаційні засоби ведення війни
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.063.01Ключові слова:
засоби масової комунікації, друк, кіно, радіо, телебачення, Інтернет, інформаційні чинники війни, масова пропагандаАнотація
Досліджено проблему інформаційної складової війн. Висвітлено інформаційний чинник ведення війни в контексті розвитку засобів масової комунікації. Зауважено, що інформаційні засоби ведення війн з’явилися ще в стародавньому світі. Простежується, як такий первісний чинник інформаційної складової війни, як чутки, унаслідок розвитку науково-технічної революції, набув свого втілення в подальших війнах. Зазначено: виникнення друку призвело до появи пропагандистських листівок; широкого використання інформаційний чинник ведення війн набув з появою аудіовізуальних засобів масової комунікації. Висвітлюється використання документального кіно, радіо, телебачення та Інтернету в підготовці та веденні війн. Означено, що поширення інформаційного чинника ведення війн призвело до появи такого їх різновиду, як гібридні війни.
Посилання
Wolf printing house (May 05, 2017). Is the leaflet a weapon of the proletariat or a modern form of advertising?! Wolf.ua. https://wolf.ua/uk/blog/listovka--oruzhie-proletariata-ili-sovremennyy-vid-reklamy/. [In Ukrainian].
Istomin, M. (2009). A brief history of foreign broadcasting from Japan and “Radio Tokyo” — Japanese broadcasting to foreign countries during World War II. Portalostanah, 04.09. https://portalostranah.ru/view.php?id=79. [In Russian].
Istomin, M. (2011). U.S. foreign broadcasting before the Voice of America. Portalostanah, 22.02. https://portalostranah.ru/view.php?id=157. [In Russian].
Istomin, M. (2012). Voice of Russia: the history of domestic foreign broadcasting. CNews, June 1. https://www.cnews.ru/articles/golos_rossii_istoriya_otechestvennogo. [In Russian].
Istorychna pravda (November 29, 2010). Goebbels’ formula for successful television: 75% entertainment, 25% propaganda. https://www.istpravda.com.ua/digest/2010/11/29/6706/. [In Ukrainian].
Istorychna pravda (2011, March 25). 1935: Hitler’s television — variety shows and propaganda. https://www.istpravda.com.ua/videos/2011/03/22/32847/. [In Ukrainian].
Popova, T. (2017). Social networks, cyberattacks and hybrid wars. [In Ukrainian].
Pocheptsov, H. H., & Chekut, S. A. (2008). Information policy. Znannia. [In Ukrainian].
Prystai, D. (2020). How radio worked during the Second World War. Suspilne. Videonovyny. https://suspilne.media/32189-ak-pracuvalo-radio-pid-cas-drugoi-svitovoi-vijni-suspilne-videonovini/. [In Ukrainian].
Romaniuk, O. I. (2014). On the nature of the modern political regime of Russia. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Iurydychna akademiia Ukrainy im. Yaroslava Mudroho”: seriia filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia, 4, 152–159. [In Ukrainian].
Romaniuk, O. I., & Kovalenko, I. P. (2021). Audiovisual media in political activity. Visnyk knyzhkovoi palaty, 10, 17–21. [In Ukrainian].
Sharikov, A. (2007). Political radio through the prism of history. Radiozhurnalist i politika. https://studfile.net/preview/3605585/. [In Russian].
Dizard, W. P. Jr. (2004). Inventing Public Diplomacy: The Story of the U.S. Information Agency. Lynne Rienner Publishers. [In English].
Elswah, М, & Howard, P. N. (2020). “Anything that Causes Chaos”: The Organizational Behavior of Russia Today (RT). Journal of Communication, 5, 623–645. [In English].
Eu vs Disinfo (2018, January 15). Chief Editor: RT is Like “A Defence Ministry”. https://euvsdisinfo.eu/chief-editor-rt-is-like-a-defence-ministry/. [In English].
Graham, R. J. (2005). The Edit that Rewrote History. Way Back Machine. http://www.transdiffusion.org/emc/baird/tvoff/index.htm. [In English].
Nassetta, J., & Gross, K. (2020). State media warning labels can counteract the effects of foreign misinformation. Misinformation Review. https://misinforeview.hks.harvard.edu/article/state-media-warning-labels-can-counteract-the-effects-of-foreign-misinformation/. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
