Віртуальні менеджери як інструменти брендингу
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.062.09Ключові слова:
соціальні мережі, віртуальні менеджери, чат-боти, комунікації, PR-комунікації, бренд, брендинг, довіра, позитивний іміджАнотація
Актуальність. Брендинг та комунікації нерозривно пов’язані. PR-комунікації активно використовуються відомими брендами, які формують власний позитивний імідж продукту чи послуги. Нині, в умовах обмеженої офлайн-комунікації, головною комунікативною платформою для брендингу є мережа Інтернет.
Особливої актуальності останнім часом набули технології комунікацій, основані на месенджерах і чат-ботах. Розвиток цих програмних засобів привів до того, що нині в режимі реального часу через інтернет можна відправляти як текстову інформацію, так аудіо- і відеоповідомлення. Зручність використання чат-ботів полягає в тому, що вони доступні передусім як у самому месенджері, так і в соціальних мережах. Саме чат-боти в мобільних пристроях на один крок ближче до цільової аудиторії бренду, ніж сам мобільний додаток, і на два кроки ближче, ніж вебсайт торгової марки. У цьому контексті актуальності набуває аналіз використання чат-ботів у бренд-комунікаціях та використання цього інструменту для завоювання довіри до бренду.
За останній рік чат-боти стали надзвичайно популярними. Експерти прогнозують грандіозне зростання використання чат-ботів у найближчі кілька років і пов’язують це із мегапопулярністю соціальних мереж та додатків до них. Для багатьох компаній впровадження чат-ботів стало одним з засобів підвищення ефективності бізнесу. Telegram, Viber, Facebook Messenger, WhatsApp — це також бізнес-платформи, які надають змоги використовувати віртуальні менеджери, щоб досягти нового рівня спілкування з клієнтами.
Мета статті. Метою статті є аналіз використання віртуальних менеджерів, як інструментів завоювання довіри до брендів з урахуванням їх комунікативних можливостей.
Методологія. Для виконання дослідження використано аналітичний метод, методи опису, зіставлення та узагальнення.
Результати. Описано функції та комунікативні можливості чат-ботів. На основі проведеного опитування отримано статистику про зростання ролі віртуальної комунікації між брендами та споживачами їхніх продуктів і послуг. Результати опитування продемонстрували, що користувачі надають перевагу використанню чат-ботів у Telegram та Viber. Обґрунтовано, що зростання ролі віртуальної комунікації між брендами та споживачами їх продуктів і послуг не лише зумовлює попит на впровадження чат-ботів у спілкування з цільовою аудиторією, а й дозволяє розглядати чат-бот як важливий інструмент формування довіри до бренду.
Новизна. На основі проведено опитування та отриманої статистики проаналізовано основні комунікативні особливості використання чат-ботів як інструментів збільшення лояльності до брендів.
Практичне значення. Матеріали та висновки дослідження можна використовувати для вдосконалення комунікаційної стратегії в брендингу та іміджуванні.
Висновки. У сучасному світі успішний маркетинг безпосередньо залежить від ефективного використання всього спектра бренд-комунікацій. Проте чим більше нових технологій практикують у комунікаціях, тим більшої актуальності набуває психологічна складова та індивідуальний підхід. На основі проведеного опитування можемо висновувати про те, що практика комунікації через чат-бот відома більшості українських користувачів. Відповідно до статистики, 61,3% осіб вважають, що чат-бот здатен впливати на репутацію бренду. 77,5% респондентів відзначають, що в спілкуванні за допомогою віртуальних менеджерів, використовуючи емотикони, фрази ввічливості та комунікаційні стратегії мотивації до наступних дій, не лише підтримується емоційний зв’язок, а формується почуття прихильності та довіри до торгової марки, бренду чи організації. Отже, завдяки глибоко продуманій комунікаційній стратегії з використанням чат-боту репутація бренду поліпшується, оскільки клієнт отримує відповідь миттєво, що сприяє ефективній комунікації та задоволенні індивідуальних запитів користувачів.
Посилання
“REPUTATION REQUIRES TIME AND EFFORT, BUT THE RESULT IS WORTH IT”, — SVITLANA LYUBCHENKO. Business People Club Ukraine. https://bc-club.org.ua/guidebook/articles/reputacija-vymagae-chasu-i-syly-ale-rezultat-togo-vartyj-%E2%80%93-svitlana-ljubchenko.html. [In Ukrainian].
A curated directory of chatbot resources & tools. Bot Stash. A curated directory of chatbot resources & tools. http://www.botsfloor.com/botstash/products/?category=Development%20Platforms (the date of application: 21.09.2022). [In English].
Bezrukova, N. V. (2014). Branding on the Internet as a means of global marketing communication. Effective economy, 12. Elektronnyi zhurnal “Efektyvna ekonomika”. http://www.economy.nayka.com.ua. [In Ukrainian].
Khymytsia, N. O., Petryk, K. I. (2021). Branding and impersonation as the basis of successful promotion of Lviv cafes in the Instagram social network. In Culture and modernity: almanac, 2, 193–199. [In Ukrainian].
Mudra, I., Kukharska, O. (2021). CHAT-BOTS AS A TOOL FOR PROMOTING MEDIA MATERIALS. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”: zhurnalistyka, 2 (2). Academic Journals and Conferences. https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2021/may/23703/12.pdf. [In Ukrainian].
Myrnaia, Yu. (2021). What are chatbots and how to create a chatbot for the site. Aweb. https://aweb.ua/blog/uk/shho-take-chat-boti-i-yak-stvoriti-chat-bota-dlya-sajtu/ [In Ukrainian].
OtvetChtoTakoe (2022). What is a bot. What is it — get an answer to any question. https://translations.com.ua/bot.html#ispol’zovaniye. [In Ukrainian].
The Web Robots Pages. https://www.robotstxt.org. [In English].
Why a bot serves a bank client better than a person. Ministry of Finance. https://minfin.com.ua/ua/2020/12/04/56573234/. [In Ukrainian].
Yarmoliuk, O., Fisun, Yu., & Shapovalova, A. (2020). SOCIAL NETWORKS AS A MODERN PROMOTION TOOL. Entrepreneurship and Innovation (11–2), 62–65. ICI Journals Master List. https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/1156133.pdf. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.