Соціокультурний вимір інформаційних війн ХХІ століття з погляду місця й ролі в них бібліотек
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.060.01Анотація
Охарактеризовано соціокультурний сенс поняття «інформаційна війна». Наголошено, що його головна суть полягає в цілеспрямованому насадженні культурних цінностей одного соціокультурного організму іншому. Доведено, що бібліотека, як традиційний збирач і транслятор у часі й просторі документально зафіксованого знання і цінностей культури, охоронець збереження національної культурної спадщини, з одного боку, стає об’єктом впливу та маніпуляції в умовах ведення інформаційної війни, а з іншого — може й повинна бути дієвим інструментом інформаційного протиборства. На основі світового і частково вітчизняного позитивного досвіду з’ясовано роль та місце бібліотечної системи в таких різновидах інформаційних воєн, як меметична та мережева війни. Виокремлено та детально охарактеризовано кілька функцій, які мають виконувати бібліотеки для ефективного протиборства в контексті зазначених типів інформаційних воєн сучасності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.