Імідж особистості в дискурсі соціальної адаптації в цифровій та постцифровій фазах розвитку інформаційного суспільства
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.057.06Ключові слова:
імідж особистості, цифровізація, постцифрова фаза соціальна адаптація, штучний інтелект, управління лояльністю.Анотація
Проаналізовано ролі іміджу особистості в соціальній адаптації й генерації нових форм меседжів соціальних комунікацій у цифровій та постцифровій фазах розвитку інформаційного суспільства. Використано елементи історіографічного, контент-аналізу та аналізу функціональності процесів цифровізації, які об’єднані на загальній платформі системного аналізу. Визначено ролі позитивного іміджу особистості в цифровій і постцифровій фазах цифровізації. Показано, що цифрова фаза моделювання стилю та іміджу особистості характеризується розвитком віртуального іміджу особистості і формуванням у молодих поколінь кліпового типу мислення, що пояснюється зменшенням часового порогу сприйняття інформації. Сформульовано та обґрунтовано припущення, що на стартовому етапі постцифрової фази розвитку інформаційного суспільства для досягнення лояльності людству штучного інтелекту йому необхідно задати соціальні установки і людські цілі, для чого в ролі прототипу доцільно використати імідж культових особистостей сучасності.Посилання
Bostrom, N. (2014). Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies. Oxford: Oxford University Press. [in English].
Date, P., Ganesan, A. and Oate, T. (2017). Fashioning with Networks: Neural Style Transfer to Design Clothes. ML4Fashion’17. August 14. Canada: Nova Scotia. Retrieved from https://kopernio.com/viewer?doi=arXiv:1707.09899&route=6. [in English].
Dokuka, S. V. (2013). Clip thinking as a phenomenon of the information society. Obshchestvennye Nauki I Sovremennost’ №, 2. P.169–176. [in Russian].
Gardabkhadze, I. A. (2019). Design of post-digital period: trends and prospects. Tradytsii ta novatsii u vyshchii arkhitekturno-khudozhnii osviti, 4, 7–14. Retrieved from http://dx.doi.org/10.33625/2409-2347-2019-4-7-14. [in Uk-rainian].
Kim, M. and Cheeyong, K. (2015). Augmented Reality Fashion Apparel Simulation using a Magic Mirror. International Journal of Smart Home, Vol. 9, No. 2. 169–178 pp. Retrieved from http://dx.doi.org/10.14257/ijsh.2015.9.2.16. [in English].
Kolobaev, V. K., Vorob’eva K. V. (2019). Clip thinking and teaching foreign languages in a non-linguistic university: psychological and pedagogical aspect. Mezhdunarodnyj Nauchno-Issledovatel’skij Zhurnal. № 9 (87). Part 2. Yekaterinburg 2019. С. 14–17. Retrieved from https://doi.org/10.23670/IRJ.2019.87.9.027. [in Russian].
Mol’, A. (1967). Sociodinamika kul’tury.Retrieved from http://yanko.lib.ru/books/cultur/mol_ sociodinamika_cult-a. htm). [in Russian].
Müller, V. C. and Bostrom, N. (2016). Future progress in artificial intelligence: A survey of expert opinion. In Vincent Müller (ed.), Fundamental Issues of Artificial Intelligence. Springer. pp. 553-571. Retrieved from https://philpapers.org/rec/MLLFPI. [in English].
The state of fashion 2019: A year for awakening. (2019). McKinsey&Co & Business of Fashion. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/retail/our-insights/the-state-of-fashion-2019-a-year-of-awakening. [in English].
Toffler, E. (2010). Third wave. A. Mirer (Trans.). Center for Humanitarian Technologies. Retrieved from https://gtmarket.ru/laboratory/basis/4821. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
