Засади й параметри функціонування науково-популярного контенту в українському телепросторі
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.053.19Анотація
Визначено поняття «науково-популярний контент», досліджено характеристики, якими воно наділене в межах українського телепростору. Проаналізовано такі поняття, як «контент», «наука» і «науковий», «популярний», «телепростір». Досліджено позицію вчених щодо семантичних особливостей кожного з елементів поняття «науково-популярний контент». Розглянуто ненаукові концепції: «квазінаука», «псевдонаука», «лженаука», «антинаука» тощо та міркування вчених щодо їх розмежування. Виокремлено ознаки наукового і ненаукового. З’ясовано межі досліджуваного українського телепростору, зважаючи на три критерії «доступності» для українського телеглядача: технічний, мовний та ціновий, за допомогою яких визначено, що саме є українським телепростором, у рамках якого існує досліджуваний науково-популярний контент.
Ключові слова: лженаука, науковий скептицизм, науково-популярний контент, телепростір.
Посилання
Cambridge Academic Content Dictionary (2017). Retrieved from https://dictionary.cambridge.org/ru/словарь/английский/content. [In English].
Halleux, R. (2000). About Anti-Science, Para-Science and Pseudo-Science. World Conference on Science. Science for the Twenty-First Century: A New Commitment, p. 84-86. [In English].
Mahner, M. (2007). Demarcating Science from Non-Science. Handbook of the Philosophy of Science: General Philosophy of Science, p. 515–575. [In English].
Busel, V. T. (2005). The Great Dictionary of Business Ukrainian Movement. Irpin: Perun. [In Ukrainian].
Golovin, D. V. (2011). The relationship between science and parascience. Collection of scientific articles based on the materials of the 5th Russian Scientific Conference with International Participation, 380 p. [In Russian].
Efremova, T. F. The New Dictionary of the Russian Language. Explanatory word-building. Moscow: Russian language. Retrieved from http://efremova-online.ru/slovar-efremovoy/nauchno-populyarnyj/51766/ [In Russian].
Ivanov, K. P. (2002). Aggressive pseudoscience. Bulletin of the Russian Academy of Sciences. Volume 72, 1, p. 30–36. [In Russian].
Kazakov, M. A (2016). Pseudoscience as a transformed form of scientific knowledge: a theoretical analysis. Philosophy of Science and Technology. Moscow, Institute of Philosophy, Russian Academy of Sciences, 2, p. 130–148. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/v/psevdonauka-kak-prevraschennaya-forma-nauchnogo-znaniya-teoreticheskiy-analiz [In Russian].
Kostyuk, K. N. (2015). The book is in a new media environment. Moscow: Direct Media. [In Russian].
Mineev, V. V. (2013). Antinauka and modern education: time to redefine the concept. Bulletin of Krasnoyarsk State Pedagogical University named by V. P. Astafyev, 3 (25), p. 31–38. [In Russian].
Mykhailichenko, O. V. (2014). Science in the development of civilisation. Theoretical Nutrition of Culture, Examination and Violation: Collection of scientific works, 49, p. 6–10. [In Ukrainian].
Tovarnichenko, V. O. (2010). Pseudoscience and its rationalism: social and cultural analysis. Humanitarian Newsletter of Zaporizhzhya State Engineering Academy. Zaporizhzhya, 41, p. 30–40. [In Ukrainian].
Hazen, A. (2002). About pseudoscience, its consequences and mistakes in science. Science and life. Retrieved from http://www.webcitation.org/6uBSNzxUS [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.