Формування теоретико-методологічних основ стандартизації науково-технічної термінології
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.053.03Анотація
Висвітлено дискусію стосовно доцільності й ефективності стандартизації як способу внормування термінології. Така діяльність спрямована на визначення єдиної форми термінологічної одиниці, за якою закріплюється певне значення і яка фіксується в спеціальних документах. Крім того, проаналізовано перші заходи з формування ідеологічних та теоретико-методологічних основ стандартизації термінології. З’ясовано, що практична робота зі стандартизації термінології спрямована на відбір і фіксацію термінів для номінації понять та їх подальшого рекомендованого або обов’язкового застосування у відповідних сферах науково-практичної діяльності.Посилання
Averbukh, K. Ya. (1985). Standardization of terminology: some results and prospects (on the 50th anniversary of the standardization of terminology). Scientific and technical information. Series 1. Organization and methods of information work, 3, 1–8. [in Russian].
Belakhov, L. Yu. (1985). Problems of state standardization of terminology. Moscow: Publishing Committee of Standards, Measures and Measuring Instruments at the USSR Council of Ministers. [in Russian].
Bespalova, Е. K. (1983). Prospects for the creation of terminological standards. Scientific and technical information. Series 2. Information processes and systems, 4, 12–17. [in Russian].
Bohdanova, L. M. & Marusenko, M. A. (1982). Standardization of scientific and technical terminology: myth and reality. Scientific and technical information. Series 2. Information processes and systems, 10, 1–4. [in Russian].
Boitsov, V. (1967). Standardization, Labor, Communism. Standards and quality, 11, 3. [in Russian].
Diakov, A. S., Kyiak, T. R. & Kudelko, Z. B. (2000). The Basics of Thermography. Semantic and sociolinguistic aspects. Kyiv: Publishing house “KM Academia” [in Ukrainian].
The activities of the Committee on Standardization. July 1927 — June 1928. Moscow: “Management Technique” publishing house. [in Russian].
Drezen, Е. K. (1934). Standardization of scientific and technical concepts, notations and terms. Moscow: Standardization and Rationalization. [in Russian].
Drezen, Е. K. (1936). Scientific and technical terms and designations and their standardization. Moscow: Standartgiz. [in Russian].
Kokorev, V. Y. (1988). Fundamentals of Standardization in Information Systems: a textbook. Moscow: Standards Publishing. [in Russian].
Korshunov, O. P. (1973). Terminology of bibliographic science and ways to improve it. Scientific and technical libraries of the USSR, 9, 11. [in Russian].
Kufman, M. Y. & Cherniahova V. N. (1985). 60 years of standardization in the USSR: Major events and facts: (1925–1985). Moscow: Standards publishing house. [in Russian].
Luppov, S. P. (1973). On the preparation of standards included in the system of information and bibliographic documentation. Scientific and Technical Libraries of the USSR, 7, 3–7 [in Russian].
Morhenshtern, Y. H. & Utkyn B. T. (1974). Unification of terminology is the most important condition for its improvement. Soviet Bibliography, 3, 20. [in Russian].
Nykyforovskaia, N. A. (1973). Interpretation of the term “bibliography” in a terminological standard. Scientific and technical libraries of the USSR, 7, 7–10. [in Russian].
The order of work on standardization and the introduction of scientific and technical terms and symbols and their definitions in the USSR (1934). Moscow; Leningrad. [in Russian].
Problems of research and development in the field of standardization: Sat. scientific works (1988) Moscow: Standard. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
