Майкл Щур: гра як стратегія подолання псевдокомунікації
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.053.01Анотація
Розглянуто діяльність Майкла Щура як медійного образу сучасного українського журналіста Романа Вінтоніва, зокрема стратегію його медійної гри, спрямовану на зміну соціальної звички до псевдокомунікації в таких актантів, як політик — журналіст — глядач. З’ясовано, що цю негативну соціальну конвенцію можна подолати, використавши нестереотипні та непрогнозовані методи журналістики, які уподібнюють працю журналіста до акторської гри: тримають журналіста в напруженні, дезорієнтують політика та зацікавлюють глядача. Балансування на межі дозволеного як прояв сатири в медіа має на меті активізацію зацікавленості та критичного мислення глядача як соціального суб’єкта.
Посилання
Voron, B. (2012, February 14). Role playing in journalism. Mediakrytyka. Retrieved from http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/rolovi-ihry-v-zhurnalistytsi.html [in Ukrainian].
Huizinga, J. (1994). Homo Ludens, a study of the play element in culture. O. Mokrovolskyi (Trans.). Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Gerasymenko, R. (2015, June 16). Comedy in politics: from irony to provocation. Mediakrytyka. Retrieved from http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/komediyni-tekhnolohiyi-v-politytsi-vid-ironiyi-do-provokatsiyi.html [in Ukrainian].
Lesnevska, V. (2011, March 28). On the freedom of laughter or satire vs censorship. Mediakrytyka. Retrieved from http://www.mediakrytyka.info/drukovani/pro-svobodu-smikhu-abo-satyra-vs-tsenzura.html [in Ukrainian].
Neruh, O. (2002). The fundamental principles of journalistic creativity. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University [in Ukrainian].
Rudenka, T. (2015, February 16). “Be hooligans!”, Roman Vintoniv. School of Journalism of Ukrainian Catholic University. Retrieved from http://journalism.ucu.edu.ua/program-highlights/2698/ [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.