Вісник Харківської державної академії культури

Удосконалення навичок сприйняття наукових текстів у здобувачів освіти спеціальності B13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» в умовах цифрового інформаційного середовища

О. М. Тур, В. В. Шабуніна, В. І. Саранча — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті розглядаються ключові умови підвищення здатності студентів спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» ефективно розуміти навчальні тексти, з особливою увагою до їхніх когнітивних характеристик. У дослідженні визначено поняття розуміння тексту та основні критерії, що використовуються для оцінки опанування студентами навчальних матеріалів. Окреслено фундаментальні характеристики тексту як лінгвістичної та інформаційної одиниці, а також визначено головні особливості й функції навчальних текстів. У розвідці також аналізуються як суб’єктивні, так і об’єктивні фактори, що впливають на процеси розуміння тексту студентами. Крім того, оцінюється рівень розвитку когнітивних операцій, пов’язаних з опануванням тексту, у студентів програми В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. На основі отриманих результатів пропонується структурований комплекс вправ, спрямований на розвиток вербального та концептуального мислення студентів, поліпшення їхньої здатності розуміти навчальні тексти відповідно до індивідуальних когнітивних і стилістичних відмінностей, а також розвиток навичок саморегуляції засвоєння інформації.

Методологічна трансформація архівної класифікації: досвід National Archives and Records Administration як еталон для розбудови цифрових систем у контексті генеалогічних досліджень в Україні

А. Ю. Спектор, Р. О. Корж — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано необхідність переходу від традиційних фондоцентричних методів архівування до об’єктно-орієнтованих міжнародних стандартів опису даних у контексті цифровізації архівної галузі України. На основі аналізу методології Національного управління архівів та документації США (National Archives and Records Administration — NARA) висвітлено переваги створення машиночитаних масивів метаданих над простим графічним відтворенням документів. Розглянуто концепцію комплексного управління якістю (Quality Management), процеси OCR-транскрибування. Виявлено обмеження ієрархічного фондування та доведено, що впровадження уніфікованих класифікаторів і динамічних систем опису суттєво підвищує аналітичний потенціал цифрових архівів. Підкреслено роль новітніх підходів у забезпеченні точності та гнучкості пошукових алгоритмів, що є визначальним для сучасних генеалогічних досліджень і збереження достовірної соціальної пам’яті.

Соціальні мережі як інструмент цифрового маркетингу архівів: від Facebook до Tiktok

Л. В. Бутко, С. А. Федоренко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено роль соціальних мереж, зокрема TikTok, як інструменту цифрового маркетингу архівних установ у контексті трансформації інформаційно-комунікаційного середовища. Обґрунтовано актуальність інтеграції архівів у цифровий простір, що зумовлено зростанням значення інтерактивної комунікації, популяризації документальної спадщини та формування цифрової культурної пам’яті. Проаналізовано сучасні наукові підходи до соціального медіамаркетингу та специфіку їх застосування в архівній сфері. Визначено ключові проблеми, зокрема фрагментарність використання соціальних платформ, відсутність системних стратегій залучення аудиторії та недостатню адаптацію контенту до вимог цифрового середовища. Розглянуто практики закордонних архівів, які демонструють ефективну стратегію маркетингових комунікацій. Узагальнено ефективні підходи до підвищення залученості користувачів через сторітелінг, візуалізацію та інтерактивність. Доведено, що соціальні мережі сприяють трансформації архівів у відкриті комунікаційні платформи.

Концепція інформаційної системи інтелектуального підбору навчальних ресурсів як засобу підтримки навчання

М. Сокіл, Н. Кулеба — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У дослідженні запропоновано модель інформаційної системи для автоматичного добору освітніх ресурсів, які супроводжують навчальний процес у вищій школі. Підхід базується на стандартизованих метаданих дисциплін і бібліотечних фондів. Розглянуто два аспекти: семантичний аналіз та структура освітнього процесу. Метадані охоплюють анотації, ключові слова, рівень освіти, напрям підготовки для дисциплін та назву, тип, рік, тематику для ресурсів. Семантичний аналіз із векторними представленнями виявляє змістову близькість поза простими збігами слів. Для відображення структури освітнього процесу використано онтологічну модель. Вона дає можливість описати зв’язки між спеціальностями, програмами, дисциплінами тощо. Такий підхід дозволяє логічно знаходити приховані відношення. Модель адаптується до конкретного університету та може бути інтегрована з АБІС та Moodle. Наукова новизна полягає в інтеграції семантичного аналізу з онтологічним моделюванням для концептуального узгодження навчального матеріалу й бібліотечних ресурсів. Модель може бути основою для систем інтелектуальної підтримки навчання.

Методика інформаційно-аналітичного документування відкритих джерел у процесі верифікації схем обходу санкцій

М. І. Сидорук — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано методику інформаційно-аналітичного документування (ІАД) відкритих джерел як системного інструменту верифікації схем обходу санкцій. Визначено понятійну різницю між OSINT як процесом розвідки та ІАД як інтелектуальною діяльністю з фіксації доказів у формі аналітичних документів. Встановлено три рівні функціонування ІАД (інформаційний, аналітичний, прогностичний) та адаптовано етапи аналітичного циклу (intelligence cycle) до потреб санкційного моніторингу. Проаналізовано комплекс методів документування: аналіз митних транзакцій (платформи Export Genius, Sayari), ідентифікація латентних корпоративних зв’язків та AI-верифікація мультимедійних даних. Доведено, що застосування принципу перехресної перевірки (cross-checking) дозволяє забезпечити високу точність верифікації даних та мінімізувати ризики в процесі ідентифікації складних ланцюгів постачання. На основі аналізу діяльності провідних аналітичних організацій підтверджено ефективність запропонованого підходу для посилення експортного контролю.

Есе як жанр академічного письма у сфері культури і мистецтва: функціонально-комунікативні характеристики

І. В. Костюк — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто есе як актуальний жанр академічного письма у сфері культури і мистецтва з акцентом на його комунікативний потенціал. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі есеїстичних форм у сучасному гуманітарному дискурсі, де вони функціонують як гнучкий інструмент інтерпретації мистецьких явищ і культурних процесів. Мета статті — виявити особливості есе як жанру, що поєднує наукову аналітичність із суб’єктивністю авторського висловлювання, та визначити його комунікативні можливості у сфері культури та мистецтва. У статті простежено, що есе в культурно-мистецькому контексті виконує не лише інтерпретаційну, а й медіативну функцію, забезпечуючи взаємодію між автором і реципієнтом через відкриту структуру тексту, діалогічність та багатозначність висловлювання. Окрему увагу приділено академічному есе як формі наукової комунікації, що сприяє формуванню критичного мислення, розвитку аргументаційних стратегій та індивідуального стилю дослідника. Показано, що комунікативний потенціал есе полягає в здатності інтегрувати різні дискурсивні практики — наукову, естетичну та публіцистичну, що особливо актуально для досліджень культури і мистецтва. У висновках зазначено, що есе як жанр академічного письма виступає ефективним засобом репрезентації складних культурних смислів, забезпечуючи відкриту інтерпретацію та діалогічну взаємодію в гуманітарному просторі.

«Бібліотечний стартап» у системі інновацій: теоретико-методологічне обґрунтування поняття

О. В. Матвієнко, М. Н. Цивін — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування поняття «бібліотечний стартап» у системі інноваційної діяльності бібліотек. Визначено зміст поняття «біб-ліотечний стартап», його співвідношення з категоріями «інноваційна діяльність» і «бібліотечний проєкт» та окреслено межі застосування. Методологічну основу становлять аналіз і синтез джерел, термінологічний, компаративний аналіз, системний підхід та концептуальне моделювання. Обґрунтовано трактування біб-ліотечного стартапу як специфічної форми соціально орієнтованої інноваційної діяльності з проєктною логікою, потенціалом масштабування та орієнтацією на вимірюваний соціальний ефект. Визначено його відмінність від бібліотечного проєкту й інноваційної діяльності. Практичне значення полягає в можливості застосування запропонованої концепції для розвитку інноваційних сервісів бібліотек.

Бібліотечна соціальномедійна система як інтегрована модель цифрових комунікацій

Н. С. Вовк — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

Стаття присвячена теоретичному осмисленню бібліотечної соціальномедійної системи як інтегрованої моделі цифрових комунікацій. Розглянуто трансформацію бібліотечної комунікаційної діяльності в умовах цифрової доби, що проявляється в переході від одноканальної до багатоканальної взаємодії, розширенні присутності бібліотек у цифровому середовищі та впровадженні інтернет-маркетингових інструментів. Виявлено проблему фрагментарного й автономного використання платформ і каналів, що знижує ефективність комунікацій та ускладнює формування сталих зв’язків з аудиторією. Авторське визначення бібліотечної соціальномедійної системи запропоновано як цілісний комплекс цифрових платформ, комунікаційних каналів і форм взаємодії, що функціонують у межах єдиної стратегії, забезпечуючи публічну присутність бібліотеки, просування інформаційних ресурсів і послуг, інтерактивну взаємодію із користувачами та збір аналітичних даних. Описано структурну трикомпонентну модель системи в такий спосіб: платформний, канальний, а також функціональний рівні, які відображають взаємозв’язок технологічної інфраструктури з комунікаційною діяльністю. Запропонована модель дозволяє досягти підвищення ефективності цифрової присутності бібліотек, оптимізувати використання ресурсів і забезпечити цілісну стратегію взаємодії з аудиторією в цифрову добу.

Інтегрована модель бібліотечно-інформаційного ресурсу наукової установи в екосистемі Відкритої науки

О. Д. Красинський — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджується проблема модернізації бібліотечно-інформаційних ресурсів (БІР) наукових установ в умовах переходу до парадигми Відкритої науки. Доведено, що традиційні електронні архіви вичерпали свій технологічний потенціал і потребують трансформації в комплексні системи управління дослідницькою інформацією (CRIS). Метою роботи є розроблення концептуальної сутнісно-зв’язкової моделі (ER-моделі) інтегрованого БІР на рівні архітектури бази даних. Застосовуючи метод об’єктно-орієнтованого проєктування, запропоновано реляційну архітектуру, що складається з трьох логічних блоків. Людиноцентричний блок забезпечує однозначну ідентифікацію суб’єктів через інтеграцію постійних ідентифікаторів (ORCID, ROR). Ресурсний блок диференціює обробку публікацій та наборів дослідницьких даних із застосуванням інфраструктур Crossref та DataCite Metadata Schema, що створює підґрунтя для формування наукових графів. Доступово-правовий блок реалізує гранульоване управління ліцензіями за допомогою машиночитаних форматів (SPDX, ODRL). Обґрунтовано, що впровадження розробленої моделі долає семантичну фрагментацію метаданих, забезпечує повноцінну реалізацію принципів FAIR та гарантує технологічну готовність вітчизняних інституційних ресурсів до коректного індексування та відображення цитувальних зв’язків у національних базах (Open Ukrainian Citation Index) шляхом зчитування відкритих метаданих через Crossref, а також до повноцінного обміну даними з глобальними інфраструктурами (Європейська хмара відкритої науки — EOSC).

Цифрові колекції книжкових пам’яток національних бібліотек України: стан та особливості представлення

О. А. Бондар — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У публікації проаналізовано цифрові ресурси повнотекстових копій книжкових пам’яток, представлені на сайтах восьми національних бібліотек України. Попередньо комплексний аналіз цього виду ресурсу не здійснювався. Діджиталізація різних видів документів і артефактів, у тому числі книжкових пам’яток, актуалізується і під впливом розвитку світового цифрового середовища як ефективний інструмент наукової комунікації, популяризації культурної спадщини та забезпечення відкритого доступу до неї для фахівців і широкого загалу зацікавлених. Фактором інтенсивного впровадження створення цифрових копій артефактів національного надбання, в тому числі й книжкових пам’яток в Україні, стали військові дії російської агресії щодо України, що тривають більше 10 років. Війна загрожує знищенню культурної спадщини, яка перебуває в умовах можливих фізичної втрати або ушкодження її об’єктів, і створення цифрових копій стає засобом їх додаткового убезпечення і збереження для нащадків.

«Бібліотечна енциклопедія Харківщини» як унікальний регіональний науково-довідковий цифровий ресурс

М. Ю. Опірський — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті висвітлено періодизацію основних етапів створення та сучасний стан функціонування регіонального цифрового проєкту «Бібліотечна енциклопедія Харківщини», ініційованого Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка. Охарактеризовано концептуальні та організаційно-методичні особливості реалізації проєкту, його учасників, динаміку формування, проблемно-тематичну структуру енциклопедичного контенту. Виявлено ключові проблеми та запропоновано рекомендації щодо підвищення в енциклопедії рівня вичерпного висвітлення персонального складу харківської освітньо-наукової школи, встановлення координаційних зв’язків із цього питання з «Українською бібліотечною енциклопедією», поліпшення науковості та кваліфікаційного рівня підготовки термінологічних статей, більш оперативного й динамічного оновлення цифрового контенту, кращої популяризації енциклопедії в глобальному цифровому просторі як інструменту «м’якої сили», який демонструє міжнародним донорам перспективність культурної інфраструктури регіону, сприяючи залученню інвестицій у його відбудову.

Готовність українських бібліотек до роботи в екосистемі Wikimedia

В. Є. Мамон — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано готовність залучення українських бібліотек до роботи в екосистемі Wikimedia за результатами опитування Open GLAM in Ukraine 2025. Розглянуто поінформованість бібліотек про сестринські проєкти Wikimedia, досвід співпраці з організаціями руху Wikimedia, стан оцифрування фондів, а також розуміння механізмів вільного ліцензування й ставлення до відкриття цифрових матеріалів. Означено, що високий рівень впізнаваності Вікіпедії не супроводжується таким самим рівнем практичного залучення до ширшої екосистеми Wikimedia. Виявлено, що основними бар’єрами є нерівномірний стан оцифрування, недостатнє розуміння Creative Commons і відсутність усталених практик відкриття цифрового контенту. Висновано, що ключовою проблемою є не брак інтересу, а недостатня інституційна спроможність бібліотек працювати у відкритих цифрових екосистемах.

Інфодемія як виклик інформаційній стійкості: становлення концепту та його значення для бібліотечно-інформаційної сфери

Д. О. Міллер — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті теоретично уточнено зміст поняття «інфодемія» та простежено основні етапи його становлення — від ранніх уявлень про «інформаційну епідемію» до оформлення інфодеміології як дослідницького напряму. Актуальність теми зумовлена потребою чіткого понятійного розмежування інфодемії в умовах кризового інформаційного перенасичення та зростанням інтересу до цієї проблематики в соціокультурних і інформаційно-комунікаційних дослідженнях. Методологічну основу становлять історико-генетичний підхід, дефініційний аналіз і реконструкція ключових наукових та інституційних джерел. Показано, що інфодемія позначає не лише поширення неправдивих повідомлень, а описує специфічний режим інформаційного середовища, для якого характерні перенасичення, прискорена циркуляція, суперечливість і наслідки для довіри та суспільної орієнтації. З’ясовано, що інфодеміологія постає як спроба перевести метафоричний опис інформаційних криз у площину системного аналізу. Окреслено значення цього концепту для подальшого бібліотекознавчого аналізу.

Дослідження системи транспортно-логістичної документації

Ю. І. Палеха — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті здійснено аналіз транспортно-логістичної системи документації, визначено суть та призначення її складників, сформульовано основну мету й завдання зазначеної системи. Автором запропоновано модель транспортно-логістичної документації як основи інформаційно-документаційної системи транспортної корпорації, призначенням якої є керування транспортно-логістичними операціями, укладання договірних зобов’язань, забезпечення функцій планування, фіксування логістичних операцій, ведення обліку складських операцій, фінансової звітності, відображення процедур митного оформлення логістичних операцій та страхування. Представлено вимоги до формування і функціонування системи транспортно-логістичної документації, розуміння та врахування яких є фундаментальним для створення багатоаспектної, ефективної, надійної інформаційно-документаційної системи транспортно-логістичної компанії. Остання охоплює всі задіяні види документації та різноманітні інтегровані інформаційні технології, які є надзвичайно необхідними для повноцінної організації, ретельного контролю, обліку й чіткого регулювання всіх аспектів логістичних процесів, включаючи міжнародні, внутрішні перевезення, відповідальне складування, надійне страхування вантажів, своєчасне їх митне оформлення, прозорі фінансові розрахунки. На основі здійсненого аналізу визначено, що модель транспортно-логістичної документації є перспективним засобом модернізації сервісної функції транспортно-логістичних установ й може бути використана для повного інформаційно-документаційного забезпечення транспортних комунікацій.

Моделювання семантичного ядра інформаційної системи підтримки освітнього процесу

М. Б. Сокіл, А. І. Андрухів — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У роботі розглянуто проблему автоматизації вибору релевантних освітніх ресурсів у цифровому університетському cередовищі. Метою дослідження є розроблення семантичної моделі інформаційної системи персоналізованого добору освітніх ресурсів на основі онтологічного представлення знань. Запропоновано формальну онтологічну модель освітнього домену, яка описує структуру університету, освітні програми, дисципліни, користувачів та бібліотечні ресурси, а також їх метадані. Модель передбачає використання гібридного механізму семантичного зіставлення метаданих, який поєднує класичні методи векторного представлення текстів (TF-IDF) із контекстуальними мовними моделями типу BERT. Такий підхід дозволяє враховувати як лексичну, так і змістову подібність елементів опису навчальних дисциплін та метаданих бібліотечних ресурсів. У роботі сформовано концептуальну основу інформаційної системи, яка призначена для підбору навчальних матеріалів до дисциплін і враховує навчальні спеціальності, рівень освіти здобувача тощо. Запропонована модель може бути інтегрована з університетськими інформаційними системами (LMS) та АБІС. Це створює передумови для підвищення ефективності інформаційного супроводу навчального процесу.

Трансформація нормативної складової вивчення виробничих документів в аерокосмічній галузі в освітніх програмах за спеціальністю B13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа»

К. В. Кислюк — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

Статтю присвячено встановленню напрямів трансформації нормативної складової виробничих документів в освітніх програмах спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» в межах пришвидшеного перегляду наявних українських (ДСТУ) та міждержавних (ГОСТ) технічних стандартів. Розгляд проблеми здійснено на прикладі авторського досвіду викладання «Виробничого документознавства в аерокосмічній галузі» в НАУ «ХАІ». Констатовано, що нормативне забезпечення технічної та науково-технічної документації вітчизняними стандартами відстає від темпів скасування раніше чинних стандартів. Для вивчення виробничих документів запропоновано перелік із 15 нормативних документів, 13 з яких — українські та міжнародні стандарти, в основному, серій ISO 128 та ICS 01.110. Cеред міжнародних норм аерокосмічної галузі — ASD-STAN (AeroSpace and Defence Industries Association of Europe for Standardization) найактуальнішими визнано стандарти проєкту LOTAR (LOng Term Archiving and Retrieval), спрямовані на довгострокове архівування (LTA (Long-Term Archiving)) технічних даних, зіставне за тривалістю зі строком експлуатації аерокосмічних виробів. Рекомендовано у вивченні виробничих документів акцентувати на формуванні загальних компетентностей, наприклад, поглибленні знання англійської мови в результаті опанування технічної термінології. Як напрям подальших досліджень визначено ознайомлення із системами електронного документообігу для високотехнологічних об’єктів (PLM / PDM) (Product Data Management / Product Lifecycle Management).