Соціальні мережі як інструмент цифрового маркетингу архівів: від Facebook до Tiktok

Автор(и)

  • Л. В. Бутко Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна https://orcid.org/0000-0002-8817-3381
  • С. А. Федоренко Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна https://orcid.org/0009-0000-2763-8280

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5333.069.13

Ключові слова:

цифровий маркетинг, архівні установи, соціальні мережі, цифрова комунікація

Анотація

У статті досліджено роль соціальних мереж, зокрема TikTok, як інструменту цифрового маркетингу архівних установ у контексті трансформації інформаційно-комунікаційного середовища. Обґрунтовано актуальність інтеграції архівів у цифровий простір, що зумовлено зростанням значення інтерактивної комунікації, популяризації документальної спадщини та формування цифрової культурної пам’яті. Проаналізовано сучасні наукові підходи до соціального медіамаркетингу та специфіку їх застосування в архівній сфері. Визначено ключові проблеми, зокрема фрагментарність використання соціальних платформ, відсутність системних стратегій залучення аудиторії та недостатню адаптацію контенту до вимог цифрового середовища. Розглянуто практики закордонних архівів, які демонструють ефективну стратегію маркетингових комунікацій. Узагальнено ефективні підходи до підвищення залученості користувачів через сторітелінг, візуалізацію та інтерактивність. Доведено, що соціальні мережі сприяють трансформації архівів у відкриті комунікаційні платформи.

Біографії авторів

Л. В. Бутко, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва

С. А. Федоренко, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва

Посилання

Bezdrabko, V. V. (2021). Social Networks and Archival Practices. Arkhivy Ukrainy, (3(328)), 16–35. https://doi.org/10.47315/archives2021.328.016. [In Ukrainian].

Bezdrabko, V. V. (2018). International experience in archiving electronic documents: email and tweets. Sumska starovyna, (52), 80–89. [In Ukrainian].

Bilushchak, T. (2020). The use of digital marketing communications in the strategy for promoting archival information. Arkhivy Ukrainy, (4(325)), 71–83. https://doi.org/10.47315/archives2020.325.071. [In Ukrainian].

Vasylenko, D. (2022). Tools for archival internet communication in the context of social media development. Ukrainskyi zhurnal z bibliotekoznavstva ta informatsiinykh nauk, (9), 138–147. https://doi.org/10.31866/2616-7654.9.2022.259191. [In Ukrainian].

Vasylenko, D. P., & Butko, L. V. (2021). Regulatory and legal framework for the digitization of the Ukrainian archival space. Visnyk of the Kharkiv State Academy of Culture, (60), 79–88. https://doi.org/10.31516/2410-5333.060.07. [In Ukrainian].

Vasylenko, D. P., & Butko, L. V. (2021). Priority Areas for the Digitalization of Archival Work. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, (4), 32–38. https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2021.249322. [In Ukrainian].

Horban, Yu., Karakoz, O., & Prokopenko, L. (2025). The Transformation of Archival Science in the Information and Digital Society. Ukrainskyi informatsiinyi prostir, (2(14)), 76–88. https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(14).2024.330035. [In Ukrainian].

Kovalska, L., & Kovalskyi, H. (2024). Digital marketing activities and new forms of archival information use. Ukrainskyi zhurnal z bibliotekoznavstva ta informatsiinykh nauk, (14), 76–92. https://doi.org/10.31866/2616-7654.14.2024.318318. [In Ukrainian].

Perederii, I. H., & Hula, R. V. (2025). Interoperability of digital archives and libraries as the foundation for preserving national memory. Visnyk of the Kharkiv State Academy of Culture, (68), 55–68. https://doi.org/10.31516/2410-5333.068.05. [In Ukrainian].

Cook, T. (2012). Evidence, memory, identity, and community: four shifting archival paradigms. Archival Science, 13(2–3), 95–120. https://doi.org/10.1007/s10502-012-9180-7. [In English].

Costis, D., & Kelpšienė, I. (2024). A Social media archive for digital memory research. In S. Gebeil, J.-C. Peyssard (Eds), Exploring the Archived Web during a Highly Transformative Age (pp. 321–340). Firenze University Press. https://doi.org/10.36253/979-12-215-0413-2.28. [In English].

Drummond, C., O’Toole, T., & McGrath, H. (2020). Digital engagement strategies and tactics in social media marketing. European Journal of Marketing, 54(6). 1247–1280. https://doi.org/10.1108/EJM-02-2019-0183. [In English].

Jha, A. K., & Verma, N. K. (2023). Social Media Platforms and User Engagement: A Multi-Platform Study on One-way Firm Sustainability Communication. Inf Syst Front, 26, 177–194. https://doi.org/10.1007/s10796-023-10376-8. [In English].

Ketelaar, E. (2008). Archives as Spaces of Memory. Journal of the Society of Archivists, 29(1), 9–27. https://doi.org/10.1080/00379810802499678. [In English].

Owais, M., Zaman, S. U., & Alam, S. H. (2025). Impact of Digital Marketing Strategies on Brand Image, Consumer Engagement and Loyalty. Journal for Social Science Archives, 3(1), 945–961. https://doi.org/10.59075/jssa.v3i1.173. [In English].

Schwartz, J. M., & Cook, T. (2002). Archives, records, and power: The making of modern memory. Archival Science, 2(1–2),1–19. https://doi.org/10.1023/a:1020826710510. [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Бутко, Л. В., & Федоренко, С. А. (2026). Соціальні мережі як інструмент цифрового маркетингу архівів: від Facebook до Tiktok. Вісник Харківської державної академії культури, (69), 152–164. https://doi.org/10.31516/2410-5333.069.13

Номер

№ 69 (2026)

Розділ

Прикладні соціокомунікаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.