Інтегрована модель бібліотечно-інформаційного ресурсу наукової установи в екосистемі Відкритої науки
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.069.07Ключові слова:
бібліотечно-інформаційний ресурс, Відкрита наука, CRIS-система, принципи FAIR, ER-модель, постійні ідентифікатори, інтероперабельністьАнотація
У статті досліджується проблема модернізації бібліотечно-інформаційних ресурсів (БІР) наукових установ в умовах переходу до парадигми Відкритої науки. Доведено, що традиційні електронні архіви вичерпали свій технологічний потенціал і потребують трансформації в комплексні системи управління дослідницькою інформацією (CRIS). Метою роботи є розроблення концептуальної сутнісно-зв’язкової моделі (ER-моделі) інтегрованого БІР на рівні архітектури бази даних. Застосовуючи метод об’єктно-орієнтованого проєктування, запропоновано реляційну архітектуру, що складається з трьох логічних блоків. Людиноцентричний блок забезпечує однозначну ідентифікацію суб’єктів через інтеграцію постійних ідентифікаторів (ORCID, ROR). Ресурсний блок диференціює обробку публікацій та наборів дослідницьких даних із застосуванням інфраструктур Crossref та DataCite Metadata Schema, що створює підґрунтя для формування наукових графів. Доступово-правовий блок реалізує гранульоване управління ліцензіями за допомогою машиночитаних форматів (SPDX, ODRL). Обґрунтовано, що впровадження розробленої моделі долає семантичну фрагментацію метаданих, забезпечує повноцінну реалізацію принципів FAIR та гарантує технологічну готовність вітчизняних інституційних ресурсів до коректного індексування та відображення цитувальних зв’язків у національних базах (Open Ukrainian Citation Index) шляхом зчитування відкритих метаданих через Crossref, а також до повноцінного обміну даними з глобальними інфраструктурами (Європейська хмара відкритої науки — EOSC).
Посилання
Kovtaniuk, Yu. (2023). Regulatory Framework for the Digitization of Cultural Institutions’ Collections as a Prerequisite for the Development of State-Level Integrated Digital Resources on the National Historical and Cultural Heritage. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy, (31), 379–406. https://doi.org/10.15407/rksu.31.379 [In Ukrainian].
Krasynskyi, O. D. (2025a). The Transformation of the Role of Libraries in the Digital Educational Environment. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, (67), 138–153. https://doi.org/10.31516/2410-5333.067.10 [In Ukrainian].
Krasynskyi, O. D. (2025b). The Prospects for Using CRM Systems to Automate the Operations of Research Institutions. Visnyk Knyzhkovoi palaty, (3), 35–39. https://doi.org/10.36273/2076-9555.2025.3(344).35-39 [In Ukrainian].
Nazarovets, S. (2021). Citation databases and search tools for the researchers of the future. Svitohliad, 87, (1(87)), 35–38. https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2021-16-1/svit-1-2021-nazarovets-11.pdf [In Ukrainian].
Baglioni, M., Manghi, P., Mannocci, A., & Bardi, A. (2021). We Can Make a Better Use of ORCID: Five Observed Misapplications. Data Science Journal, 20, Page/Article 38. https://doi.org/10.5334/dsj-2021-038 [In English].
Barker, M., Chue Hong, N. P., Katz, D. S., Lamprecht, A.-L., Martinez-Ortiz, C., Psomopoulos, F., Harrow, J., Castro, L. J., Gruenpeter, M., Martinez, P. A., & Honeyman, T. (2022). Introducing the FAIR principles for research software. Scientific Data, 9(1), Article number: 622. https://doi.org/10.1038/s41597-022-01710-x [In English].
Cousijn, H., Braukmann, R., Fenner, M., Ferguson, C., van Horik, R., Lammey, R., Meadows, A., &∙Lambert, S. (2021). Connected Research: The Potential of the PID Graph. Patterns, 2(1), 100180. https://doi.org/10.1016/j.patter.2020.100180 [In English].
DataCite Metadata Working Group. (2021). DataCite Metadata Schema Documentation for the Publication and Citation of Research Data and Other Research Outputs (Version 4.4). DataCite e.V. https://doi.org/10.14454/3w3z-sa82 [In English].
Fenner, M., Crosas, M., Grethe, J. S., Kennedy, D., Hermjakob, H., Rocca-Serra, P., Durand, G., Berjon, R., Karcher, S., Martone, M., & Clark, T. (2019). A data citation roadmap for scholarly data repositories. Scientific Data, 6(1), Article number: 28. https://doi.org/10.1038/s41597-019-0031-8 [In English].
Goldschmidt, O. (2024). The ORCID integration into DSpace and DSpace-CRIS. Open Repositories 2024 (OR2024).. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.12528207 [In English].
Iannella, R., & Villata, S. (2018). ODRL Information Model 2.2. W3C Recommendation. https://www.w3.org/TR/odrl-model/ [In English].
La Bruzzo, S., Manghi, P., & Mannocci, A. (2019). OpenAIRE’s DOI-Boost — Boosting Crossref for Research. In Digital Libraries: Supporting Open Science (pp. 133–143). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-11226-4_11 [In English].
Manghi, P., Atzori, C., De Bonis, M., & Bardi, A. (2020). Entity deduplication in big data graphs for scholarly communication. Data Technologies and Applications, 54(4), 409–435. https://doi.org/10.1108/DTA-09-2019-0163 [In English].
Palmer, D. T., Bollini, A., Mornati, S., & Mennielli, M. (2014). DSpace-CRIS@HKU: Achieving visibility with a CERIF compliant Open Source System. Procedia Computer Science, 33, 118–123. https://doi.org/10.1016/j.procs.2014.06.019 [In English].
Schirrwagen, J., & Baglioni, M. (Eds.). (2021). OpenAIRE guidelines for literature repository managers (Version 4.0). OpenAIRE. https://openaire-guidelines-for-literature-repository-managers.readthedocs.io/en/latest/ [In English].
Wilkinson, M. D., Dumontier, M., Aalbersberg, I. J., Appleton, G., Axton, M., Baak, A., Blomberg, N., Boiten, J.-W., da Silva Santos, L. B., Bourne, P. E., Bouwman, J., Brookes, A. J., Clark, T., Crosas, M., Dillo, I., Dumon, O., Edmunds, S., Evelo, C. T., Finkers, R., … Mons, B. (2016). The FAIR Guiding Principles for scientific data management and stewardship. Scientific Data, 3, Article number: 160018. https://doi.org/10.1038/sdata.2016.18 [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
