Інфодемія як виклик інформаційній стійкості: становлення концепту та його значення для бібліотечно-інформаційної сфери
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5333.069.01Ключові слова:
інфодемія, інфодеміологія, інформаційна епідемія, інформаційне перенасичення, інформаційна стійкість, бібліотекознавствоАнотація
У статті теоретично уточнено зміст поняття «інфодемія» та простежено основні етапи його становлення — від ранніх уявлень про «інформаційну епідемію» до оформлення інфодеміології як дослідницького напряму. Актуальність теми зумовлена потребою чіткого понятійного розмежування інфодемії в умовах кризового інформаційного перенасичення та зростанням інтересу до цієї проблематики в соціокультурних і інформаційно-комунікаційних дослідженнях. Методологічну основу становлять історико-генетичний підхід, дефініційний аналіз і реконструкція ключових наукових та інституційних джерел. Показано, що інфодемія позначає не лише поширення неправдивих повідомлень, а описує специфічний режим інформаційного середовища, для якого характерні перенасичення, прискорена циркуляція, суперечливість і наслідки для довіри та суспільної орієнтації. З’ясовано, що інфодеміологія постає як спроба перевести метафоричний опис інформаційних криз у площину системного аналізу. Окреслено значення цього концепту для подальшого бібліотекознавчого аналізу.
Посилання
Berehelskyi, A., & Voloshyn, D. (2023). Library Activities During the COVID-19 Pandemic: A Literature Review of Scientific Research (Issue 4). https://nbuviap.gov.ua/images/informaciyni_resursi/ROND%204_23.pdf. [In Ukrainian].
Calleja, N., AbdAllah, A., Abad, N., Ahmed, N., Albarracin, D., Altieri, E., Anoko, J. N., Arcos, R., Azlan, A. A., Bayer, J., Bechmann, A., Bezbaruah, S., Briand, S. C., Brooks, I., Bucci, L. M., Burzo, S., Czerniak, C., De Domenico, M., Dunn, A. G., Ecker, U. K. H., … Purnat, T. D. (2021). A Public Health Research Agenda for Managing Infodemics: Methods and Results of the First WHO Infodemiology Conference. JMIR infodemiology, 1(1), e30979. https://doi.org/10.2196/30979. [In English].
Eysenbach, G. (2002). Infodemiology: The epidemiology of (mis)information. The American Journal of Medicine, 113(9), 763–765. https://doi.org/10.1016/S0002-9343(02)01473-0. [In English].
Eysenbach, G. (2009). Infodemiology and infoveillance: Framework for an emerging set of public health informatics methods to analyze search, communication and publication behavior on the Internet. Journal of Medical Internet Research, 11(1), e11. https://doi.org/10.2196/jmir.1157. [In English].
Jin, S. L., Kolis, J., Parker, J., Proctor, D. A., Prybylski, D., Wardle, C., Abad, N., Brookmeyer, K. A., Voegeli, C., & Chiou, H. (2024). Social histories of public health misinformation and infodemics: Case studies of four pandemics. The Lancet Infectious Diseases, 24(10), e638–e646. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(24)00105-1. [In English].
John, J. N., Gorman, S., & Scales, D. (2025). Understanding interventions to address infodemics through epidemiological, socioecological, and environmental health models: Framework analysis. JMIR Infodemiology, 5, e67119. https://doi.org /10.2196/67119. [In English].
Mavragani, A. (2020). Infodemiology and infoveillance: Scoping review. Journal of Medical Internet Research, 22(4), e16206. https://doi.org/10.2196/16206
Rothkopf, D. J. (2003, May 11). When the buzz bites back. The Washington Post. https://www.washingtonpost.com/archive/opinions/2003/05/11/when-the-buzz-bites-back/bc8cd84f-cab6-4648-bf58-0277261af6cd/. [In English].
Simon, F. M., & Camargo, C. Q. (2023). Autopsy of a metaphor: The origins, use and blind spots of the “infodemic”. New Media & Society, 25(8), 2219–2240. https://doi.org/10.1177/14614448211031908. [In English].
Wardle, C., & Derakhshan, H. (2017). Information disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Council of Europe. https://edoc.coe.int/en/media/7495-information-disorder-toward-an-interdisciplinary-framework-for-research-and-policy-making.html. [In English].
World Health Organization. (2020). Novel Coronavirus (2019-nCoV): Situation report, 13. https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200202-sitrep-13-ncov-v3.pdf. [In English].
World Health Organization. (2021). WHO public health research agenda for managing infodemics. https://iris.who.int/handle/10665/339192. [In English].
World Health Organization. (n.d.). Infodemic. Retrieved January 05, 2026, from https://www.who.int/health-topics/infodemic. [In English].
Ziapour, A., Malekzadeh, R., Darabi, F., Yıldırım, M., Montazeri, N., Kianipour, N., & Nejhaddadgar, N. (2024). The role of social media literacy in infodemic management: A systematic review article. Frontiers in Digital Health, 6, 1277499. https://doi.org/10.3389/fdgth.2024.1277499. [In English].
Zielinski, C. (2021). Infodemics and infodemiology: A short history, a long future. Revista Panamericana de Salud Pública, 45, e40. https://doi.org/10.26633/RPSP.2021.40. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в збірнику «Вісник Харківської державної академії культури», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Вісник Харківської державної академії культури» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
