Вісник Харківської державної академії культури

Оптимізація доступу до архівної інформації: сучасні підходи та технології

Д. І. Грещук — 2024-06-26

Розглянуто ключові аспекти організації та управління інформаційними потоками в архівній справі. Висвітлено теоретичні концепції в галузі семіотики, теорії інформації, теорії комунікації та архівознавства, що сприяють розумінню природи й значення інформаційних зв’язків у контексті оптимізації архівної діяльності. Доведено, що застосування спеціальних методик аналізу, класифікації та систематизації архівних документів надає можливість ефективно визначати інформаційні зв’язки між ними, забезпечуючи логічну організацію архівних фондів та полегшуючи їхнє подальше використання. Розкрито значення теоретичного й методичного підґрунтя для вдосконалення процесів систематизації, збереження архівних інформаційних ресурсів з метою забезпечення доступності та зручності використання історичної документації.

Інтеграція програмних засобів оцифрування документів в електронну систему архіву

В. Г. Курило — 2024-06-26

Стаття присвячена дослідженню актуальних засобів, за допомогою яких можна здійснювати процес оцифрування документів в архівах та установах, де відбувається зберігання документів. Вибір оптимального засобу оцифрування документів в архівах за допомогою сучасних рішень дозволить швидко та якісно зберегти великі масиви інформації. Сучасні технології оцифрування розглядаються в контексті встановлення їхніх переваг та недоліків, а також класифікації документів у цифровому середовищі. Проаналізовано виклики, які виникають під час переходу від традиційного аналогового до цифрового зберігання документів, зокрема це проблеми з класифікацією оцифрованих документів, безпекою та збереженням інтегрітету інформації. Розроблено методичні рекомендації щодо вибору оптимальних засобів оцифрування з метою забезпечення ефективного зберігання й структурування документації в архівній сфері.

Створення електронного архіву закладу вищої освіти: особливості оцифрування службових документів та програмна реалізація інформаційного ресурсу

О. В. Марковець — 2024-06-26

У статті надано покроковий опис та особливості оцифрування службових документів, на прикладі створення електронного архіву організаційно-розпорядчих документів закладу вищої освіти, а саме Національного університету «Львівська політехніка». Наведено переваги та проблеми, що можуть виникнути під час проведення цієї процедури. Досліджено та розкрито особливості процесу сканування документів, а також основні атрибути, що дозволяють здійснювати релевантний пошук інформації. Проведено аналіз програмного забезпечення, який дозволяє здійснювати оптичне розпізнавання вмісту документів. Обрано та описано технологічне рішення щодо створення інформаційного ресурсу, який міститиме оцифровані організаційно-розпорядчі документи освітнього закладу — система керування вмістом WordPress, подано переваги його використання та задіяні плагіни.

Можливості застосування технологій OCR від Google для розпізнавання та цифровізації архівних документів

О. Д. Красинський — 2024-06-26

Стаття аналізує потенціал використання технологій оптичного розпізнавання символів (OCR) від Google для ефективної цифровізації архівних документів. Автор описує, як інтеграція Google Cloud Vision API може пришвидшити перетворення фізичних документів у цифровий формат, знижуючи вартість і підвищуючи доступність оцифрування для архівних установ різного масштабу. Також розглядаються переваги збільшення точності та якості оцифрованих даних, що сприяє їх подальшому науковому та освітньому використанню.

Аналіз включає огляд потенційних технічних та організаційних проблем, які можуть виникати під час упровадження OCR-технологій, зокрема сумісність систем та вимоги до безпеки даних. Пропонується розробка вебзастосунку для кінцевих користувачів, який зробить передові можливості OCR доступнішими та зручнішими для використання.

Метою дослідження є підвищення ефективності збереження інформації та забезпечення швидкого доступу до неї, зважаючи на актуальні потреби управління архівними ресурсами. Стаття також надає огляд останніх досліджень і публікацій, що демонструють ефективність Google OCR порівняно до інших продуктів і підкреслює можливості подальшого розвитку цих технологій для оптимізації процесів оцифрування в архівах.

Міжнародний досвід у формуванні електронних архівів кваліфікаційних праць

О. В. Марковець — 2024-06-26

Стаття розкриває питання формування електронних архівів кваліфікаційних праць, акцентуючи на міжнародному досвіді. У контексті зростаючої потреби в цифровізації освітніх та наукових матеріалів для забезпечення їх доступності й ефективної обробки автор висвітлює ключові аспекти переходу на електронне архівування. Основна увага фокусується на досвіді цифровізації традиційних архівів для підвищення ефективності обробки та збільшення доступності кваліфікаційних праць. Значний обсяг дослідження приділяється аналізу роботи міжнародних баз даних, таких як ProQuest Dissertations and Theses, OATD, NDLTD, DART-Europe та їхнім методам індексування і зберігання кваліфікаційних праць. Розглядається також роль протоколу OAI-PMH у спрощенні обміну метаданими між різними репозитаріями, що сприяє інтеграції наукових ресурсів у світовий освітній простір. Подальші дослідження мають на меті розробити рекомендації щодо оптимізації формування та інтеграції електронних архівів в Україні для підвищення престижу вітчизняної освіти та науки.

Стан розробленості проблеми цифровізації проведення архівних генеалогічних досліджень

А. Ю. Спектор — 2024-06-26

Мета роботи — визначити внесок українських архівознавців у розроблення теоретико-методичних засад цифровізації архівних генеалогічних досліджень. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів, що надали змогу виявити доробок українських науковців у сфері стандартизації, класифікації та використання інформаційних технологій в архівних установах для генеалогічних досліджень. Метод контент-аналізу потоку профільних наукових публікацій дозволив сформувати комплексне уявлення щодо стану розробленості проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в архівні установи при проведенні генеалогічних розвідок. Метод об’єктивності, історизму та архівної евристики дозволив розкрити етапи розвитку генеалогічних студій. Наукова новизна розвідки полягає в розширенні уявлень та систематизації напрацювань українських дослідників щодо практичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій при проведенні генеалогічних досліджень. Висновано, що сучасні напрацювання корелюються з оновленням державної програми цифровізації суспільства, принципами управління архівною справою, що в подальшому виведе українську архівну галузь на якісно новий рівень розвитку, що передбачає широке запровадження інформаційних технологій в усіх виробничих процесах. З’ясовано, що завдяки активному впровадженню інформаційних технологій генеалогічні ресурси доступні на онлайн-платформах та в соціальних мережах, а це, своєю чергою, позитивно впливає на імідж та репутації архівних установ як зберігачів унікальної історико-культурної спадщини.

Складники систем документації офіційного походження

Ю. І. Палеха — 2024-06-26

Мета статті полягає в розбудові системи документації офіційного походження, ґрунтовному аналізі її складників, дослідженні факторів впливу на їх формування, встановленні зв’язків між блоками і системами документації. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових методів пізнання, зокрема аналізу та синтезу, а також системного та комунікативного підходів. Наукова новизна полягає в узагальненні знань та презентації власного бачення загальної структури системи документації офіційного походження, що відповідає результатам наукових розвідок учених з розбудови систем спеціальної документації. У статті досліджено структуру документації офіційного походження і запропоновано альтернативний варіант побудови її моделі. Означені системи документації відображають політичну, соціальну, економічну, фінансову та праводілову діяльність суб’єктів господарювання національного господарського комплексу країни.

Електронний документ: вітчизняний та міжнародний досвід зберігання інформації

О. Р. Бойко — 2024-06-26

У цій статті досліджується роль електронної документації як форми зберігання інформації, основуючись на вітчизняному та міжнародному досвіді. Автори глибоко занурюються в різні аспекти електронної документації, включаючи її технічні, юридичні та практичні наслідки.

Починаючи з огляду сучасних тенденцій в електронній документації, стаття досліджує різні типи електронних документів та їх особливості зберігання. Технологічні інновації за процесом створення й обробки електронних документів вивчаються поряд із заходами забезпечення інформаційної безпеки та конфіденційності.

Стаття також вдається в юридичний контекст електронної документації, охоплюючи законодавчі рамки, що регулюють її зберігання та використання. Порівняльний аналіз вітчизняних і міжнародних правових поглядів розкриває різні підходи до регулювання електронної документації в різних юрисдикціях.

Крім того, обговорюється практичне застосування електронної документації в різних секторах, висвітлюється її значення у бізнес-операціях, освіті, охороні здоров’я та урядових установах. Випадки й приклади з українських та міжнародних контекстів ілюструють переваги й виклики, пов’язані з упровадженням електронної документації.

Загалом ця стаття надає всебічне дослідження електронної документації, пропонуючи висновки про її багатогранність та вплив на сучасні практики управління інформацією.

Тематична структура потоку зарубіжних статей з проблем застосування технологій штучного інтелекту в бібліотечноінформаційній галузі: 2019–2023 рр.

Д. О. Гончаров — 2024-06-26

Для реалізації цього дослідження було відібрано 20% найвпливовіших зарубіжних журналів, що індексуються в міжнародній наукометричній базі Scopus, які у 2019–2023 рр. мали статті, присвячені застосуванню штучного інтелекту (ШІ) в бібліотечно-інформаційній сфері. Контент-аналіз цих статей дозволив визначити сучасну тематичну структуру потоку зарубіжних наукових публікацій, присвячених можливостям запровадження ШІ в бібліотечному виробництві. Основними темами, над якими найактивніше працюють зарубіжні вчені, є застосування можливостей ШІ в: цифровій лінгвістиці (20%), наукометрії та альтметрії (45,7%), інтеграції з Big Data для забезпечення якості даних (5,7%), дослідженнях історико-культурної спадщини (11,4%) та інтеграції технологій ШІ в бібліотечне виробництво (17,1%). Результати проведеного дослідження дозволяють з’ясувати стан розробленості проблем ШІ в зарубіжному бібліотекознавстві, визначити методики інтеграції технологій ШІ в сучасне бібліотечне виробництво.

Інноваційний функціонал системи науково-технічної інформації Китаю

Чжилян Го — 2024-06-26

Охарактеризовано реалізовані в КНР національні та галузеві платформи агрегації великих даних, доведено необхідність інтеграції їх ресурсів і налагодження обміну результатами аналітичної обробки великих даних, що є умовою ефективної розбудови цифрової економіки країни. Вартим запозичення визнано досвід Центра документації та інформації Академії наук Китаю, який запускає серію нових інформаційних сервісів для науковців, що розроблені на основі запровадження та функціонування «Науково-технічної платформи великих даних». Зазначено, що, окрім наукових великих даних, важливою складовою інформаційної індустрії КНР є створення Національного центру промислових великих даних з філіями та субцентрами в регіонах. Обґрунтовано необхідність об’єднання ресурсів та налагодження координації діяльності агрегаторів наукових і промислових великих даних, що підвищить ефективність виробництва та впровадження інновацій, збільшить конкурентоспроможність китайської науки та бізнесу.

Публічні бібліотеки України як складова інформаційного спротиву російській агресії

Т. В. Новальська — 2024-06-26

У статті досліджено роль публічних бібліотек України як складової інформаційного спротиву російській агресії та їх внесок у зміцнення національної самосвідомості. На прикладі бібліотек окремих регіонів України здійснено аналіз їх роботи, а також представлено програми, що регулюють діяльність цих закладів. Доведено, що бібліотеки і надалі залишаються потужними осередками функціонування, збереження та популяризації знань та культури. Вони сприяють формуванню комфортного інформаційного простору, просуванню в суспільстві патріотичних цінностей. Результати цього дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності роботи публічних бібліотек, зміцнення суспільної свідомості й підтримки національних інтересів, адже доведено, що вони мають великий потенціал у забезпеченні інформаційного спротиву російській агресії та відіграють важливу роль у підтримці духовних цінностей українського суспільства.

Віртуальна реальність у бібліотеках: аналіз можливостей та викликів

Н. Е. Кунанець — 2024-06-26

Статтю присвячено дослідженню можливостей технологій віртуальної реальності в бібліотеках й аналізу перешкод на шляху їх запровадження. Розкрито поняття імерсивних технологій та їх видів; окреслено перспективні напрями використання цих технологій у діяльності сучасних бібліотек; проаналізовано та структуровано проблеми запровадження технологій віртуальної реальності, представлено можливі способи їх мінімізації чи подолання. Основним внеском є аналіз поточного стану застосування VR у бібліотечній сфері, визначення переваг та недоліків цієї технології для користувачів і бібліотекарів, а також розроблення рекомендацій щодо оптимального використання VR з метою поліпшення доступу до інформації та вдосконалення послуг бібліотек, оскільки такий аналіз допоміг виявити нові можливості й перспективи впровадження VR у бібліотечну практику та сприяти подальшому розвитку цієї галузі.

Нормативно-правові аспекти використання хмарних технологій у бібліотеках України

Я. Ю. Мартиненко — 2024-06-26

Статтю присвячено проблемі нормативно-правового врегулювання використання хмарних технологій в українських бібліотеках. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правової бази та нормативно-правові акти України, що регулюють відносини стосовно використання хмарних технологій в українських соціально-комунікаційних інституціях. Аналізуються окремі нормативні акти, які регулюють правові відносини у сфері інформації, інформаційно-бібліотечної діяльності, цифровізації та цифрової трансформації українського суспільства, упровадження хмарних послуг. Доведено важливість нормативно-правового врегулювання впровадження хмарних технологій у бібліотечно-інформаційну діяльність. Означено основні нормативно-правові документи, які стосуються правового регулювання надання хмарних послуг в Україні. У висновках визначено необхідність врахування в інформаційно-бібліотечній діяльності законодавства України, спрямованого на успішну цифровізацію та цифрову трансформацію.

Інновації як необхідна умова розвитку бібліотек України

Т. А. Сафонова — 2024-06-26

Мета статті — розкрити значення і особливості інноваційної діяльності бібліотек, яка на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків розвитку сучасної бібліотеки. Об’єктом дослідження є інновації в бібліотечній сфері. Предмет — специфіка інноваційної діяльності бібліотек як пріоритетний напрям розвитку сучасної бібліотеки. Актуальність статті полягає в необхідності осмислення інноваційного підходу й повної модернізації бібліотечних механізмів та оновлення процесів життєдіяльності бібліотеки.

Методологія теоретичного аналізу в статті ґрунтується на використанні загальнонаукових підходів та методів, таких як системний й інформаційний підхід; аналіз, синтез, контент-аналіз, узагальнення тощо. Теоретико-методологічне обґрунтування й визначення перспективних стратегій інноваційного розвитку бібліотек України в статті базується на працях фахівців України, котрі досліджували цю тему: Л. Беліної, Т. Вилегжаніної, І. Давидової, О. Мар’їної, О. Мацей, О. Ісаєнко, Н. Тарасенко, Я. Хіміч, Т. Ярошенко. Окремо необхідно виокремити докторську дисертацію О. Мар’їної, «Бібліотеки України в цифровому медіапросторі: теоретико-методологічні засади розвитку» (2018), де авторка вбачає «перспективний вектор розвитку адаптаційної стратегії бібліотек України» як «можливість їх інтеграції в євроатлантичний та світовий цифровий контент» (Мар’їна, 2018). Також авторка пропонує «парадигму цифровізації…, яка базується на застосуванні сучасних соціокомунікаційних технологій — краудсорсингу, системної модернізації бібліотечної діяльності тощо» (там само), тобто роблячи акцент саме на вдосконаленні за допомогою інноваційної складової.

Результати. 1. Показано, що зміни, які відбуваються в суспільстві, викликають необхідність пристосування бібліотек до умов нової суспільної реальності. Висновано, що інноваційна діяльність на сьогодні є одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної бібліотеки, який має на меті пошук, розробку, оцінку та впровадження бібліотечних нововведень. 2. Наголошується, що розвиток чекає лише ті бібліотеки, які обирають саме інноваційний шлях, адже для того, щоб стати затребуваними для сучасного користувача, потрібно повністю модернізувати бібліотечні механізми та оновити процеси життєдіяльності бібліотеки. 3. Визначається, що запорукою подальшого успішного розвитку мережі бібліотек України є їх інноваційна діяльність на основі наукових методів, професіоналізму, високої інформаційної культури та компетентності бібліотечного персоналу, стрімкого прагнення до нового в період тотальної інформатизації та світової інформаційної глобалізації. Саме тому методична діяльність стає одним із важливих напрямів інноваційного розвитку бібліотек.

Наукова новизна дослідження полягає в дослідженні сучасних тенденцій інформаційно-бібліотечного сервісу на базі інновацій, з окресленням перспективи подальших пошуків. Розглянуто особливості методичної діяльності бібліотек як основного напряму інноваційного розвитку в сучасних умовах.

Практичне значення статті полягає в тому, що проведений науковий аналіз дозволяє оцінити бібліотекам стан свого інноваційного розвитку та визначити на його основі подальші стратегії подолання цього відставання в майбутньому.

Запровадження вищої бібліотечної освіти в Україні у другій декаді ХХ ст.

Н. В. Бабкова — 2024-06-26

Стаття присвячена одній із важливих проблем загального бібліотекознавства — історії становлення вищої бібліотечної освіти в Україні. Розглянуто громадські і державні ініціативи щодо впровадження підготовки бібліотекарів вищої категорії на базі закладів вищої освіти. Простежено процес заснування факультету політичної освіти Харківського інституту народної освіти імені О. О. Потебні, на базі якого діяла книжково-бібліотечна секція, проаналізовано умови вступу до нього. Виявлено, що підготовка фахівців бібліотечної справи відбувалась як на основі соціально-економічних курсів, так і на базі профільних предметів у галузі книгознавства та бібліотекознавства. Навчальний процес забезпечувався кваліфікованими різногалузевими фахівцями. Перевага практичних занять над теоретичними сприяла отриманню професійних навичок кваліфікованого бібліотекаря впродовж усього періоду навчання.

Сучасні тенденції в освіті з бібліотекознавства та інформаційних наук: закордонний досвід

М. В. Комова — 2024-06-26

Розглянуто визначальні ознаки сучасної концепції змісту освіти з бібліотекознавства та інформаційних наук, що реалізується в закордонних закладах освіти. Означено особливості змісту навчання за фаховими освітніми програмами в закордонних освітніх закладах, визначено найбільш затребувані компетентності й результати навчання студентів. Освітні програми реалізують навчальні заклади на рівні бакалаврату і магістратури у структурі університетів, бібліотечних та інформаційних шкіл, форм післядипломної освіти. Для них властива неоднорідність, що зумовлено соціально-економічним, політичним розвитком у різних країнах. До визначальних тенденцій навчальної роботи з бібліотекознавства та інформаційних наук належить: якість освіти за програмами оцінюється залежно від відповідності міжнародним і національним стандартам; наукова, навчальна, практична сфери потребують наближення, адаптації та задоволення прагматичних потреб різних галузей суспільного життя з широким використанням інформаційних, інформаційно-аналітичних технологій. Найвищим рівнем продуктивності відрізняються дослідження щодо проблематики компетентностей та результатів навчання студентів. Компетентності фахівців з управління інформацією формують комплекс таких навчальних дисциплін, як аналітичне програмування, інтелектуальний аналіз даних, аналіз тексту та аналітика, цифрове збереження. Дисципліни з організації інформації й пошуку інформації концептуально пов’язані із задоволенням інформаційних потреб споживачів.

Історія поповнення бібліотечного фонду бібліотеки Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського в екслібрісах і штемпелях

Л. В. Бутко — 2024-06-26

Статтю присвячено з’ясуванню історії поповнення бібліотечного фонду бібліотеки Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ). Автори доводять, що екслібриси і штемпелі як провінієнції є важливим історичним джерелом в аспекті з’ясування процесу формування бібліотечних фондів університетських бібліотек, які як складова бібліотечної системи є основою демократичного суспільства. Як наслідок, дослідження будь-яких аспектів історії бібліотеки дозволяє з’ясувати підвалини формування цього інституту. Результати дослідження свідчать про те, що найактивніше фонди бібліотеки КрНУ поповнювалися з фондів організацій, установ, приватних осіб на початку формування бібліотеки, у 1960-х рр., як акція підтримки бібліотеки на етапі її становлення, а також у 1900-ті та 2000-ні — у період реорганізації та припинення існування організацій, а також розформування бібліотек підприємств й організацій. На основі статистичних даних автори доводять, що процес поповнення фондів бібліотеки КрНУ здійснювався різними групами поповнювачів з огляду на їх потенціал і якість фондів, проте соціально-політичні зрушення певних історичних етапів також уплинули на процес передання книг.

Розвиток, формування та організація архівів Київської митрополії як частини документно-інформаційних ресурсів

О. М. Осієвська — 2024-06-26

У статті зроблено спробу комплексного розгляду історичних та організаційних аспектів розвитку архівів Київської митрополії. Висвітлено особливості формування архівів Київської митрополії, вплив на цей процес державних органів влади, спроби вдосконалити систему їх збереження та функціонування. Охарактеризовано політичну ситуацію, яка впливала на стан збереження архівних фондів Київської митрополії, специфіку реалізації ними базових функцій архівних установ. Виявлено частину архівів, які були знищені в процесі зміни політичної влади. Доведено, що вилучення архівів у радянський період через наступ на церковні структури створило умови для збереження цінних архівних документів. Підкреслено, що в імперський період відповідальність за функціонування архівів покладалася передусім на фондоутворювачів, а в радянський період це залежало виключно від організації роботи державної архівної служби.