Вісник Харківської державної академії культури

Політика цифровізації бібліотеки: тенденції і напрями впровадження

2025-06-21T18:20:18+03:00

Розглянуто тенденції впровадження політики цифровізації в діяльність бібліотек. Досліджено перспективні напрями використання автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, роботизованих рішень для формування електронних бібліотечних колекцій, управління бібліотечним фондом, інтегрування цифрових бібліотек у системи управління знаннями, модернізації системи каталогізації та обліку бібліотечних фондів, розроблення інформаційно-пошукових систем бібліотек. Встановлено, що сучасні бібліотеки активно впроваджують інституційну політику цифровізації на всіх етапах функціонування інформаційних ресурсів. Вони розвиваються як гібридні інформаційні установи, що функціонують у соціокультурному середовищі та поєднують традиційні і цифрові сервіси. Обґрунтовано актуальність інтеграції інноваційних технологій (АБІС, RFID, інструменти штучного інтелекту (ШІ)) для підвищення ефективності управління фондами. Останнє полягає в інтеграції інноваційних технологій (АБІС, RFID, інструменти ШІ). Досвід імплементації інноваційних технологій роботи з електронними ресурсами та фондами дозволяє констатувати існування низки викликів щодо консервації й збереження цифрового контенту, придбання та доступності цифрових бібліотек, дотримання авторського права, дотримання стандартів опрацювання та каталогізації електронних ресурсів й компетентності персоналу. Оптимізація моделей інтеграції джерел наукової інформації, пов’язаних даних, цифрове кураторство є важливими компонентами створення наукових електронних бібліотек. Сформульовано систему критеріїв та вимог до впровадження автоматизованої бібліотечної інформаційної системи, способи усунення викликів створення електронних каталогів й електронних ресурсів бібліотеки. Визначено актуальні та пріоритетні програмні рішення для управління бібліотечними колекціями, інтеграції цифрових бібліотек у системи управління знаннями та модернізації бібліотечних інформаційно-пошукових систем.

Напрями адаптації публічних бібліотек України в цифровому суспільстві

2025-06-21T18:34:29+03:00

Статтю присвячено аналізу ролі та трансформації публічних бібліотек в умовах становлення цифрового суспільства. Обґрунтовано актуальність теми через необхідність адаптації бібліотек до нових інформаційних потреб та технологічних реалій. Проаналізовано ключові характеристики цифрового суспільства, що впливають на діяльність бібліотек: інформаційне перевантаження, мережева взаємодія, культура участі, цифрова нерівність. Розглянуто еволюцію функцій публічних бібліотек — від традиційних книгосховищ до багатофункціональних центрів знань, комунікації та цифрової інклюзії. Досліджено основні напрями цифрової трансформації: розвиток електронних ресурсів, впровадження цифрових послуг, використання соціальних медіа, підтримка цифрової грамотності. Визначено основні виклики (фінансові, технологічні, кадрові, соціокультурні) та запропоновано стратегічні орієнтири для сталого розвитку бібліотек у новому суспільному контексті.

Електронні сервіси в діяльності українських бібліотек: нормативно-правове забезпечення

2025-06-21T19:58:00+03:00

Досліджено нормативно-правове забезпечення у сфері впровадження електронних сервісів у діяльність українських бібліотек. Проаналізовано законодавче підґрунтя трансформаційних процесів в інформаційно-бібліотечній сфері України, що є надзвичайно важливим для подальшого поступу галузі. З’ясовано, що в національному законодавстві загалом сформовано засади розбудови інформаційного суспільства, прийнято нормативно-правові акти, що регулюють діяльність бібліотечної галузі, зокрема впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та формування електронних ресурсів. Однак українській нормативно-правовій базі досі притаманні декларативність, відсутність актів прямої дії та потреба в прийнятті великої кількості підзаконних актів для цільового фінансування задля забезпечення доступу зручними сервісами до національних і світових інформаційних ресурсів. Одним із першочергових завдань має бути оновлення Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та ухвалення Закону України «Про Національну електронну бібліотеку».

Трансформація ролі бібліотек у цифровому освітньому середовищі

2025-06-21T20:11:20+03:00

У статті розглянуто ключові виклики та тенденції, що зумовлюють трансформацію бібліотек в умовах цифрової епохи. Автор аналізує вплив інформаційно-комунікаційних технологій на діяльність сучасних бібліотек, зокрема їхню роль у підтримці науково-освітнього процесу, цифрової грамотності та інформаційної гігієни. Підкреслено значення інтеграції електронних ресурсів, таких як інституційні репозитарії, електронні каталоги та цифрові платформи, в інформаційну інфраструктуру бібліотек.

Особливу увагу приділено зміні професійного профілю бібліотекаря, який з пасивного посередника між книгою і читачем перетворюється на фахівця з цифрових технологій, аналітики, наукометрії та інтелектуальної власності. Розглянуто приклади успішної трансформації бібліотечних сервісів, зокрема в Науково-технічній бібліотеці НУ «Львівська політехніка» та ЛННБ ім. В. Стефаника, які впроваджують інноваційні послуги на основі штучного інтелекту (ШІ), відкритої науки та онлайн-комунікації з користувачами.

Також проаналізовано перспективи розвитку бібліотек як інклюзивних інформаційних центрів, орієнтованих на забезпечення рівного доступу до цифрових ресурсів для всіх категорій користувачів, включаючи осіб з інвалідністю, літніх людей та студентів пенітенціарних установ. Висвітлено потребу в нормативно-правовому забезпеченні цифрового збереження, стандартизації метаданих та уніфікації цифрових сервісів для подальшої інтеграції українських бібліотек у глобальний інформаційний простір.

Еволюція професійної ролі бібліотекаря в умовах інтеграції чатботів на базі штучного інтелекту

2025-06-21T20:25:19+03:00

У статті запропоновано та візуалізовано цілісну триетапну методологію впровадження ШІ чатботів у бібліотечні процеси, орієнтовану на бібліотекарів без глибоких технічних навичок. Підготовчий етап передбачає аудит ресурсів, формування комплексних етичних, правових та інших вимог і розвиток ШІ-грамотності персоналу, рекомендовано узгодити ці вимоги з універсальною теорією прийняття та використання технологій UTAUT. На етапі впровадження описано тестування прототипу й первинне навчання моделі за активної участі бібліотекарів і кінцевих користувачів. Етап підтримки охоплює регулярне навчання моделі, моніторинг точності відповідей і систематичний збір зворотного зв’язку. Доведено, що професійна роль бібліотекаря еволюціонує до ШІ-професіонала, здатного підтримувати нові сервіси і забезпечувати виконання етичних стандартів. Перспективи подальших досліджень передбачають апробацію методології в різних типах бібліотек і формування уніфікованих галузевих рекомендацій.

Публікаційна діяльність з бібліотекознавства та інформаційних наук

2025-06-21T20:39:34+03:00

Розглянуто тенденції публікаційної діяльності з освітньої тематики у сфері бібліотекознавства та інформаційних наук у наукових фахових журналах, заснованих провідними освітніми закладами й науковими інституціями України. Означено особливості темпоральності публікаційної активності з освітньої діяльності з бібліотекознавства та інформаційних наук, вивчено тематичну пріоритетність публікування, виявлено рівні публікаційної діяльності персоналій. Встановлено чітку тенденцію до зростання публікаційної діяльності з освітньої тематики протягом 2018–2023 рр. Наукові статті з організації навчального процесу зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», опубліковані в низці журналів, становлять вагому частку. Узагальнений показник пріоритетності публікаційної діяльності у всій вибірці наукових фахових журналів за визначені роки вказує на доволі незначну кількість статей з освітньої тематики на тлі всієї генеральної сукупності опублікованих розвідок. Аналіз публікаційної діяльності персоналій у фахових журналах з бібліотекознавства та інформаційних наук свідчить про нечисленність авторів, для яких освітня тематика є вагомим напрямом наукового профілю. Для переважної більшості дослідників властива епізодичність наукових розвідок на тему навчання з бібліотечно-інформаційної діяльності.

Чинники формування соціально-комунікативних навичок у майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи

2025-06-21T20:53:27+03:00

У статті здійснено аналіз чинників, що впливають на формування соціально- комунікативних навичок у майбутніх фахівців галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи й забезпечують підвищення професійної компетентності й ефективну адаптацію до змін у професійному середовищі. Розширено уявлення про структуру соціально-комунікативних навичок, розроблено авторський варіант їх класифікації. Комплексно досліджено чинники формування соціально-комунікативних навичок, що дозволило розробити практичні рекомендації щодо інтеграції їх в освітній процес. Доведено, що соціально-комунікативні навички є важливим чинником формування професійної компетентності в майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Продемонстровано необхідність розвитку цих навичок з метою ефективної взаємодії в професійному середовищі та адаптації до змін у галузі.

Підготовка фахівців бібліотечного профілю на базі харківського інституту політичної освіти: історія, проблеми дослідження та музеєфікації

2025-06-21T23:55:57+03:00

Стаття присвячена підготовці бібліотечних фахівців на базі Харківського інституту політичної освіти — одного з попередників Харківської державної академії культури. Зроблена спроба реконструювати процес теоретичної та практичної підготовки майбутніх бібліотекарів вищої кваліфікації, склад науково-педагогічних працівників, що забезпечували освітній процес, перелік баз практик і список студентів — випускників 1930 р. Доведено, що поглиблення спеціалізованої фахової підготовки сприяло формуванню бібліотекарів як інтелектуальної еліти радянського суспільства кінця 20-х — початку 30-х рр. ХХ ст. Доведено, що відсутність комплексних архівних джерел ускладнює процес дослідження функціонування бібліотечного відділення Харківського інституту політичної освіти, його музеєфікації. Проте досвід попередників та можливості сучасного інформаційного суспільства забезпечили початок формування цифрової музейної колекції як основи збереження історичної пам’яті про діяльність Харківського інституту політичної освіти в 1929–1930 рр.

Бібліотеки Боснії і Герцеговини під час та після Боснійської війни

2025-06-22T00:09:54+03:00

Висвітлено стан бібліотечної справи Боснії і Герцеговини під час Боснійської війни (1992–1995). Охарактеризовано втрати бібліотек та бібліотечних ресурсів у різних містах і регіонах країни. Розглянуто діяльність з повоєнного відновлення бібліотек, проаналізовано проєкти з відновлення бібліотечних фондів і поповнення їх новими виданнями, зокрема завдяки підтримці міжнародних організацій, урядів інших держав, зарубіжної бібліотечної спільноти. Охарактеризовано внесок окремих організацій, установ та осіб у повоєнне відновлення бібліотечної справи в Боснії і Герцеговині. Наголошено на практиці роботи бібліотек Боснії і Герцеговини з повоєнного відновлення суспільства. Підкреслено, що репрезентація й вивчення досвіду бібліотек Боснії і Герцеговини, здобутого під час та після війни, є важливими для повоєнного відновлення бібліотечної справи України. Статтю підготовлено за результатами дослідження «Бібліотеки в повоєнному суспільстві: зарубіжний досвід відновлення», проведеного у 2023 р. в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого.

Нормативно-правове регулювання процесів оцифрування архівних документів: порівняльний аналіз українського та міжнародного досвіду

2025-06-22T00:32:21+03:00

У статті досліджено особливості нормативно-правового регулювання процесів оцифрування архівних документів у контексті сучасних трансформацій інформаційного суспільства. Цифровізація архівної справи потребує комплексного правового, технічного та організаційного підходу, що враховує як національні потреби, так і міжнародні стандарти. В умовах глобалізації та розвитку електронного урядування зростає значення чітко визначених правових механізмів, які регулюють доступ до цифрових архівів, їхню автентичність, довготривале зберігання та захист персональних даних. Проведено порівняльний аналіз українського та зарубіжного досвіду, розглянуто національні законодавчі акти, методичні документи, а також міжнародні нормативи й стандарти, зокрема ISO, FADGI, OAIS, GDPR. Окрему увагу приділено викликам і практикам цифровізації архівів в Україні під час воєнного стану. Висвітлено перспективи гармонізації підходів та розвитку національної цифрової архівної інфраструктури відповідно до міжнародних вимог.

Інформаційні зв’язки в процесах організації архівних документів

2025-06-22T00:46:42+03:00

Розглянуто вияви архівознавчої інституціалізації інформаційних зв’язків та особливості їх функціонування в контексті процесів організації архівних документів. Досліджено термінологічні, онтологічні, функціональні аспекти існування інформаційних зв’язків у контексті архівного описування, концепцій формування класифікаційних систем архівного фонду, використання архівної інформації. Доведено, що інформаційні зв’язки є фундаментальною характеристикою структури інформаційного простору архіву. Вони забезпечують цілісність документального контексту, зберігають інституційну пам’ять, сприяють ефективному доступу та використанню ресурсів. Інформаційні зв’язки архівних документів реалізують себе на структурному й технологічному рівнях, що свідчить про їхню багатовимірність і функціональність. Для них властива низка ознак, які консолідують архівні документи як об’єкти пізнання в архівний інформаційний простір. Збереження та передавання інформаційних зв’язків між документами є основою для досліджень, управління та збереження культурної спадщини. Обґрунтовано, що інформаційні зв’язки як інструмент забезпечення цілісності архівних документів є обов’язковою умовою зв’язності архівного масиву, особливо в умовах цифрового середовища. Автентичність документа гарантується шляхом дотримання низки організаційних, діловодних, технічних, правових вимог. На прикладі сучасних класифікаційних моделей доведено, що інформаційні зв’язки формують основи концептуальних підходів до розроблення класифікаційних систем архівних документів, є вагомим компонентом імплементації цифрових технологій в архівну справу. Встановлено, що функціональна класифікація є головним методологічним апаратом для систематизації архівних фондів, що дозволяє ефективно реалізовувати логічні, семантичні й ієрархічні інформаційні зв’язки між документами, формувати структуровану модель інформаційного простору архіву. Оптимальні концепції моделювання архівної структури сприяють виявленню нових знань, забезпеченню публічного доступу до історичних документів, встановленню взаємодії між різними джерелами інформації.

Онтологічний підхід до структурування бази знань бібліотеки на основі метаданих. Аналітичний огляд

2025-06-22T01:00:53+03:00

У статті розглянуто онтологічний підхід до структурування бази знань бібліотеки. Запропоновано модель, яка зважає на специфіку метаданих бібліотечних ресурсів, що визначаються особливостями програмного забезпечення бібліотеки. Здійснено аналіз стандартів метаданих бібліотечних ресурсів та розроблено онтологічну модель, яка враховує їхню структуру. Такий підхід дозволить поліпшити взаємодію між бібліотечними системами, пошукові можливості та якість обслуговування користувачів. Запропонована модель може бути використана для створення інтелектуальних бібліотечних систем, які підтримують семантичний пошук, автоматичну класифікацію ресурсів і генерацію рекомендацій.

Концепції розроблення віртуальних помічників

2025-06-22T13:03:22+03:00

У статті досліджено концептуальні основи розроблення віртуальних помічників на базі чатботів. Проаналізовано еволюцію чатботів, починаючи з простих систем на правилах до сучасних інтелектуальних агентів, що використовують глибоке навчання та обробку природної мови. Розглянуто ключові технології, включаючи розуміння намірів, вилучення сутностей, аналіз контексту, генерацію природної мови, а також методи машинного навчання та архітектури нейронних мереж. Окрему увагу приділено інтеграції зовнішніх знань і систем. Визначено основні тенденції розвитку галузі, такі як персоналізація, адаптивність та використання навчання з підкріпленням. У висновках узагальнено ключові результати дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розробок, включаючи покращення емоційного інтелекту, навчання за обмежених даних, забезпечення прозорості рішень та інтеграцію мультимодальних даних. Стаття має теоретичне та практичне значення для дослідників та розробників віртуальних помічників.

Формування моделі системи управління електронним документообігом в органах державної влади

2025-06-22T13:27:09+03:00

Стаття присвячена дослідженню проблематики формування сучасної моделі системи управління електронним документообігом в органах державної влади. Проаналізовано існуючі системи управління електронним документообігом в органах державної влади та визначено певні недоліки їх функціонування: слабкий рівень інтеграції з іншими системами управління, дублювання процесів електронного документообігу, недостатньо високий рівень безпеки існуючих систем документообігу тощо. У статті наголошується на важливості створення ефективної системи управління електронним документообігом в органах державної влади, для чого спочатку необхідно розробити її модель. Здійснено науковий аналіз основних складових системи управління, окреслено її структуру, функції та виявлено вимоги стосовно її інтеграції з існуючими системами управління в органах державної влади. На основі проведеного наукового аналізу та вивчення наукових досліджень щодо створення моделей системи управління запропоновано власну модель системи управління електронним документообігом в органах державної влади.

DSpace як засіб формування електронного архіву кваліфікаційних робіт

2025-06-22T13:40:39+03:00

Стаття присвячена аналізу застосування програмної платформи DSpace для створення електронного архіву кваліфікаційних робіт на основі формальної моделі, розробленої автором раніше. Особлива увага приділяється функціональним можливостям DSpace, зокрема підтримці конфігурованих сутностей і налаштовуваному процесу розгляду подань, що дозволяє адаптувати систему до широкого спектра завдань, пов’язаних з архівуванням кваліфікаційних робіт. Розглянуто можливості обміну метаданими за допомогою протоколу OAI-PMH, інтеграцію з міжнародними сервісами, такими як ORCID, NDLTD і OATD, а також функції локалізації та налаштування користувацького інтерфейсу. У статті наголошується на потенціалі DSpace як платформи для створення прозорої інфраструктури електрон-них архівів у закладах вищої освіти України. Перспективи подальших досліджень пов’язані з порівняльним аналізом DSpace та альтернативних рішень, зокрема GNU EPrints.

Порівняльний аналіз «Міжархівного пошукового порталу» з вебсервісом “Open Archives” для проведення генеалогічних досліджень

2025-06-22T14:39:59+03:00

У роботі проаналізовано пошукові механізми роботи з оцифрованими документами онлайн-архівів на прикладі українського «Міжархівного пошукового порталу» на основі системи “Archium” та європейської платформи “Open Archives”. Розглянуто функціональні можливості ресурсів, рівень доступності інформації, зручність інтерфейсів та інструменти для генеалогічних досліджень. Особливу увагу приділено можливостям точного пошуку, контекстному пошуку в документах, фільтрації та обробці результатів і взаємодії з оцифрованими документами. Здійснено порівняльний аналіз платформ, виокремлено їхні спільні особливості та ключові відмінності, зокрема в підходах до формування вебкаталогів. Підкреслено необхідність вдосконалення пошукового функціоналу та розширення доступу до архівних фондів в Україні, що сприятиме ефективнішому проведенню генеалогічних досліджень і збереженню національної культурної спадщини.

Документаційне забезпечення підтримки складання розкладу навчальних занять у закладі вищої освіти

2025-06-22T14:54:45+03:00

Розглянуто проблематику розроблення документаційного забезпечення підтримки складання навчального розкладу як ключового етапу організації освітнього процесу, що особливо актуально для закладів вищої освіти з великою кількістю студентів і викладачів. Розроблено документаційне забезпечення, яке надасть змогу активно впроваджувати нові технології для автоматизації й оптимізації складання якісного персоніфікованого навчального розкладу в закладі вищої освіти. Запропоновано методи й засоби для автоматизації складання персоніфікованого навчального розкладу. Надано рекомендації, які мають посприяти поліпшенню організації навчального процесу, задоволенню потреб викладачів і студентів, оптимізації ресурсів та підвищенню рейтингу університету.

Використання хмарних ресурсів для документаційного забезпечення діяльності кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

2025-06-22T17:27:01+03:00

У статті проаналізовано можливості використання хмарних ресурсів для покращення документаційного забезпечення кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності НУ «Львівська політехніка». Покроково описано процес створення та використання електронних документів кафедрою за допомогою онлайн-редакторів текстових документів (Google Документи), електронних таблиць (Google Таблиці), а також питальників та інших онлайн-форм засобами Google Форми й онлайн-сервісу для планування та координації заходів (Google Календар). Створено та обґрунтовано доцільність використання шаблонів електрон-них документів в управлінській діяльності зазначеного структурного підрозділу.

Соціальні мережі як платформа для маніпуляції: вітчизняний досвід в умовах російсько-української війни

2025-06-21T14:19:57+03:00

Стаття присвячена з’ясуванню специфіки маніпуляції в соціальних мережах в умовах російсько-української війни. Актуальність теми зумовлена тим, що під час масштабного російського вторгнення військові дії супроводжуються використанням елементів гібридної війни, кібератак та масової дезінформації, а це спрямовано не лише на військову перевагу, але й на дестабілізацію суспільства, залучення населення до підтримки агресора та формування недовіри до влади. Нині питання інформаційної війни стало особливо актуальним для України. Національна безпека й інформаційний простір зазнають великого тиску у зв’язку з активним використанням соціальних мереж, інтернет-платформ й інших засобів масової комунікації як інструментів для поширення дезінформації та маніпуляцій. Нині соціальні мережі є одним із центральних каналів передання фейкових новин і пропагандистських матеріалів. Завдяки підбору контенту на основі уподобань користувачів недостовірна інформація може поширюватися надзвичайно швидко, часто без належної перевірки її достовірності, що зумовлює необхідність розробки алгоритмів виявлення дезінформації та її протидії. Пропонована стаття містить аналіз особливостей подання фейкової інформації у Viber і Facebook, ознаки цієї інформації та способи виявлення недостовірного контенту.

Роль бібліотек, архівів та інформаційних центрів у формуванні критичного мислення і громадянських цінностей у цифровому суспільстві: світові, європейські та українські стратегії

2025-06-21T14:47:24+03:00

У статті проаналізовано сучасні стратегії формування критичного мислення та громадянських цінностей у цифровому суспільстві з акцентом на ролі бібліотек, архівів та інформаційних центрів. Визначено, що в умовах інформаційних війн, фейків і маніпуляцій ці установи стають ключовими майданчиками для розвитку медіаграмотності, цифрової етики й громадянської відповідальності. Досліджено досвід США, Європи та України: у США акцент зроблено на цифровій грамотності та інтеграції цифрового громадянства в освіту; у Європі — на підтримці прозорості та верифікації джерел; в Україні — на реалізації національних стратегій медіаграмотності й читання. Стаття пропонує системний підхід до використання інформаційних установ як агентів змін у цифрову епоху та окреслює перспективи подальших досліджень у цій сфері. У висновках зазначено, що формування критичного мислення та громадянських цінностей у цифровому суспільстві є спільним пріоритетом для стратегій установ США, Європи та України. Успішна реалізація стратегій потребує міжсекторальної співпраці, інтеграції інноваційних технологій і постійного оновлення освітніх підходів.

Державна політика популяризації читання в країнах Європи

2025-06-21T16:48:47+03:00

У статті проаналізовано державну політику популяризації читання в Польщі, Фінляндії, Великій Британії, Німеччині та Франції у 2015–2025 рр. Визначено ключові напрями підтримки читання: законодавче регулювання, модернізація бібліотек, цифровізація, програми сімейного читання. Компаративний аналіз дозволив виокремити ефективні підходи, релевантні для вдосконалення української стратегії розвитку читання на 2023–2032 рр. Актуальність теми зумовлена потребою формування культури читання в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.

Системні складові ефективної організації культурно-масових заходів

2025-06-21T17:05:44+03:00

Стаття присвячена виявленню чинників підвищення ефективності організації культурно-масових заходів в Україні, що відбуваються в умовах повномасштабного російського вторгнення. Акцентовано увагу на ролі якісного документаційного забезпечення організації культурно-масових заходів та ефективного івент-менеджменту як ключових елементах розвитку культурної політики, збереження національної спадщини та забезпечення економічного зростання. Визначено проблеми, що виникають у культурному секторі, зокрема недостатня кваліфікація фахівців та відсутність ефективних комунікаційних платформ, які гальмують розвиток цієї сфери. Запропоновано шляхи вирішення зазначених проблем, серед яких розвиток інноваційних платформ, залучення інвестицій та стимулювання професійної підготовки працівників культурної сфери. Важливу роль у процесі організації культурних заходів відіграють події, що не лише популяризують культуру, а й сприяють соціальній згуртованості та моральному відродженню суспільства.

Роль соціальних мереж в інтернет-комунікації кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва: аналіз і перспективи розвитку

2025-06-21T17:30:52+03:00

Статтю присвячено з’ясуванню цифрової присутності кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського в соціальних мережах. Акцентовано на важливості використання різних платформ, таких як Facebook, Instagram, Telegram, YouTube, для забезпечення ефективної комунікації із зацікавленими особами, а також на необхідності впровадження інтерактивних форматів контенту, які стимулюють зворотний зв’язок. Визначено, що активна й продумана комунікаційна стратегія сприяє підвищенню рівня залученості студентів, абітурієнтів, викладачів тощо до наукових, культурних та освітніх ініціатив кафедри. Запропоновано практичні рекомендації щодо покращення комунікаційної стратегії кафедри. У перспективі подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз ефективності конкретних стратегій інтернет-комунікації у сфері вищої освіти.

Сучасні тенденції розвитку освітніх програм інформаційно-документного профілю в Україні

2025-06-21T17:55:57+03:00

Стаття присвячена аналізу тенденцій розвитку сучасних освітніх програм (ОП) інформаційно-документного профілю в Україні та зарубіжних країнах, їх проблемам та перспективним напрямам вдосконалення. Визначено та охарактеризовано існуючі в інформаційному суспільстві виклики для освітніх процесів в Україні, зокрема для закладів вищої освіти (ЗВО). Здійснено детальний аналіз змісту ОП інформаційно-документного профілю за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», на прикладі Харківської державної академії культури (ХДАК). Описано фахові компетентності та професійно орієнтовані результати навчання бакалаврської й магістерської ОП, які спрямовані на посилення інформаційно-технологічного навчання. Особлива увага в статті приділена вивченню магістерських ОП цього профілю, на прикладі університетів України, США, Канади, зокрема проведено порівняльний аналіз їх цільових та змістовно-формальних аспектів. На основі даних про вступну кампанію до магістратури в Україні у 2024 р. здійснено змістовний та кількісний аналіз назв ОП ЗВО України, що пропонують вступ до магістратури за спеціальністю 029. Описано сучасний стан розвитку подібних за профілем навчання ОП в американських університетах, визначено відмінності відносно вибірковості навчальних курсів та спрямованості за інформаційно-технологічною й практично-експериментальною підготовкою в межах обраного майбутнього фаху. Висвітлено виклики та перешкоди, які доведеться подолати, щоб реалізувати весь потенціал цифрових освітніх програм для українських ЗВО. Визначено перспективи розвитку освітніх програм інформаційно-документного профілю в Україні, які орієнтовані на подальше впровадження та використання сучасних цифрових технологій, а також на підвищення рівня практичної підготовки здобувачів освіти, що дозволить створити якісну та конкурентоспроможну систему освіти у цій сфері.

Харків – Лондон: сім досягнень спільного міжнародного проєкту з аудіовізуального мистецтва

2025-06-22T17:50:09+03:00

Рецензія на спеціальний спільний випуск журналів: Studies in Russian and Soviet Cinema: peer-reviewed journal. — 2024. — Vol. 18, Iss. 3: Spec. Iss. with Kul’tura Ukrainy. — 358 p. ; Культура України : зб. наук. пр. / М-во культури та стратегічних комунікацій України, Харків. держ. акад. культури ; за заг. ред. В. Шейка. — Харків : ХДАК, 2025. — Вип. 87 (спецвип.). — 98 с.

Атрибуція маловідомої фотографії архітектора Олексія Бекетова

2025-06-22T18:11:19+03:00

У статті досліджується маловідоме зображення Олексія Бекетова в незвичному одязі для його соціального статусу — у сорочці з вишивкою. Це єдина подібна фотографія академіка архітектури. Сорочку атрибутовано як народну. Невідомі дата зйомки й мотиви для нетипового вбрання. Дослідження проведено із застосуванням аналітичного методу, а також методів опису, зіставлення та узагальнення. Автор висуває гіпотезу про те, що фотографія була зроблена спеціально як подарунок тещі — відомій просвітниці Христині Алчевській. Новизна дослідження полягає в атрибуції дати та приводу зйомки О. Бекетова, що пояснює його ставлення до українства як такого та просвітництва в Харківській губернії.