Вісник Харківської державної академії культури

Огляд стану використання технологій штучного інтелекту в освіті: закордонний досвід

2024-12-31T20:28:40+02:00

Досліджено поняття штучного інтелекту (ШІ), а також можливості його використання в навчальному процесі. Зазначено, що застосування технологій ШІ відкриває широкі можливості для персоналізації навчання, автоматизації рутинних завдань та забезпечення доступності освіти. У статті аналізується сучасний стан упровадження ШІ в освіті на основі закордонного досвіду (Китай, США, Велика Британія, Японія), виявляючи основні переваги й виклики. Зокрема, обговорюються етичні та соціальні аспекти використання ШІ, забезпечення цифрової рівності, захист персональних даних, розвиток цифрових компетенцій. У статті розглядаються успішні практики різних країн для можливості подальшої адаптації їх до українського контексту.

Соціальні мережі як інструмент вебпредставлення закладів вищої освіти: візуальний стиль та контент-стратегія

2025-01-01T04:27:07+02:00

У статті розглянуто важливість використання соціальних мереж для просування закладів вищої освіти (ЗВО) в сучасних умовах, зокрема шляхом створення візуального стилю в соціальних мережах та розробки контент-стратегії. Основна увага приділена питанням вибору платформ, розробки ефективної комунікаційної стратегії, планування контенту та формування бренду ЗВО в цифровому середо-вищі. У розвідці підкреслено важливість регулярності публікацій, різноманіття контенту та активної взаємодії з аудиторією для підвищення ефективності просування ЗВО. Особливий акцент зроблено на важливості використання візуального стилю, планування контенту та залучення аудиторії через різноманітні формати дописів, а також інтерактивні елементи, що дозволяють ефективніше комунікувати зі здобувачами та абітурієнтами. Мета статті — аналіз і розробка стратегії просування ЗВО в соціальних мережах, зокрема на прикладі досвіду Львівського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування, з акцентом на використанні візуального стилю та контент-стратегії для залучення абітурієнтів, підвищенні впізнаваності закладу та підтримці його репутації в цифровому просторі. Дослідження базується на аналізі сторінок соціальних мереж, зокрема в Instagram та Facebook, навчальних закладів. У розвідці використано методи контент-аналізу, порівняльного аналізу, а також моделювання процесів, зокрема візуалізації структури даних. Наукова новизна статті полягає в систематизації та аналізі підходів до просування ЗВО в соціальних мережах, зокрема в контексті використання візуального стилю та контент-стратегії. Крім того, праця пропонує рекомендації щодо адаптації стратегії просування на основі отриманих даних, що може слугувати основою для подальших досліджень і практичного застосування у сфері вищої освіти.

Брендинг як складова маркетингової діяльності сучасної бібліотеки: український та зарубіжний досвід

2025-01-01T08:51:51+02:00

У статті досліджено роль брендингу як частини маркетингової діяльності українських і зарубіжних бібліотек. Висвітлено сутність поняття «бренд» та окреслено його складові. Розкрито поняття брендингу та його значення в бібліотечному маркетингу. Проведено дослідження специфіки брендингу в бібліотечній сфері України на прикладі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки для дорослих м. Києва та Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого. На прикладі Британської бібліотеки, Бібліотеки Конгресу та Нью-Йоркської публічної бібліотеки здійснено аналіз зарубіжного досвіду забезпечення розвитку брендингу. Висновано, що українські бібліотеки мають значний потенціал у формуванні сильного бренду, розвитку якому сприятиме: використання власних слогана та символіки, спів-праця з інфлюенсерами, створення власної лінійки фірмових товарів, яка буде тематично пов’язана з бібліотечними продуктами та послугами, упровадження програм бізнес-освіти на базі бібліотек тощо.

Використання кейс-методу під час викладання дисципліни «Прикладна інформатика» для студентів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

2025-01-01T09:07:18+02:00

У статті розглядається використання кейс-методу під час викладання дисципліни «Прикладна інформатика» для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» як один із засобів для підтримання інтерактивного навчання й інтеграції здобутих знань і набутих навичок з використання інструментів крос-платформового офісного пакета LibreOffice при підготовці фахівців документно-інформаційної сфери.

Запропоновано методику використання кейс-методу у викладанні дисципліни «Прикладна інформатика» та принципи, які забезпечують інтеграцію теоретичних знань із практичною підготовкою студентів. Наведено один із прикладів розробленого кейсу. Зокрема, для визначення сприяння формуванню практичних навичок і професійних компетентностей студентів у процесі застосування кейс-методу під час вивчення дисципліни «Прикладна інформатика» здійснено порівняльну характеристику основних відмінностей між кейс-методом і лабораторними завданнями.

Борис Осипович Борович як непересічна постать і видатний бібліотекознавець України

2024-12-31T12:45:37+02:00

Розглянуто життєвий шлях та науково-практичну діяльність Б. О. Боровича, зокрема його здобутки у сфері вивчення читачів і предметної каталогізації. Зак-центовано на впливі бібліопсихології Д. Балики на методику вивчення читачів та книги Б. Боровичем, встановлено місце вченого в українському читачезнавстві й бібліотечній професіології. Охарактеризовано новаторську діяльність науковця на посаді завідувача консультативно-бібліографічного відділу Харківської громадської бібліотеки (ХГБ) (1920 — поч. 1930-х рр.), його ініціативи та організаторські здібності. Розкрито унікальний внесок Б. О. Боровича в становлення і розвиток предметизації документів і предметного каталогу в Україні та поза її межами. Висвітлено активну життєву позицію науковця в умовах посилення принципу комуністичної партійності в керівництві читанням, його людські чесноти та страдницький шлях до застінків НКВС.

Адаптація бібліотек до нових соціальних і технологічних викликів: сучасні тренди в брендингу українських бібліотечних установ

2024-12-31T18:06:51+02:00

Мета статті — проаналізувати основні сучасні тенденції брендингу бібліотечних закладів та дослідити нові тренди брендингу бібліотечних закладів України, які виникають у відповідь на зміни в інформаційному суспільстві, соціальні виклики, що виникли з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, розвитком цифрових технологій і зміщенням акцентів у потребах користувачів. Дискусія в цій статті демонструє, що в 2020-х роках українські бібліотеки продовжують адаптуватися до нових реалій і викликів, запроваджуючи нові тренди у своєму брендингу. Ці зміни відбуваються як у контексті глобальних тенденцій, так і в контексті специфічних українських потреб, особливо на тлі соціально-політичних викликів. Російсько-українська війна суттєво змінила місію бібліотек, які стали важливими центрами підтримки населення, збереження національної пам’яті та протидії інформаційним загрозам. Бібліотеки інтегрують патріотичні цінності у свій бренд, посилюючи свою роль захисників національної ідентичності. Бібліотеки активно впроваджують програми медіаграмотності, які допомагають користувачам відрізняти фейкові новини від реальності, зміцнюють свій імідж у боротьбі з інформаційною агресією. Крім того, бібліотеки відіграють важливу роль у підтримці місцевих громад, надаючи безпечні місця для спілкування та організовуючи волонтерські ініціативи. Це підвищує їхню значимість у соціальній інфраструктурі та формує позитивний імідж через конкретні дії на благо громади. Бібліотеки стають центрами збереження матеріалів про війну та героїв, що сприяє формуванню колективної пам’яті.

«Smart-бібліотека» як інноваційний бібліотекознавчий термін

2024-12-31T18:30:33+02:00

У статті розглянуто одну з актуальних проблем упорядкування бібліотекознавчої термінології — визначення сутнісних ознак інноваційних термінів англомовного походження: «smart-бібліотека», «бібліохаб», «цифровий хаб», їх співвідношення з моделлю «чотирьох просторів» бібліотеки та концепцією бібліотеки — «третього місця». Проведено порівняльний аналіз дефініцій означених термінів у публікаціях українських та зарубіжних бібліотекознавців, виявлено спільні й відмінні підходи до визначення їхніх системних складових. Висновано, що сутнісні ознаки поняття «smart-бібліотека» дозволяють віднести його до узагальнюючих термінів, який ширший, ніж «бібліохаб» та «цифровий хаб». «Smart-бібліотека» як система передбачає обов’язкову наявність таких елементів, як «розумні технології» (штучний інтелект (ШІ) та інтернет речей (IoT)), «розумний простір», кваліфікований персонал, що забезпечує надання користувачам високотехнологічних послуг, спрямованих на навчання, організацію інтелектуального дозвілля, розвиток креативних навичок.

Візуальні та вербальні елементи комплексного коду іміджу як важливі складові брендингу бібліотеки

2024-12-31T20:09:17+02:00

У статті розглядається роль візуальних і вербальних елементів у формуванні комплексного коду іміджу бібліотек як важливого складника їх брендингу. Застосовано комплексний підхід до аналізу синергії між візуальними та вербальними компонентами бібліотечного брендингу. Аналізується вплив таких візуальних компонентів, як логотип, кольорова гама, дизайн інтер’єру та активність у соціальних мережах, а також вербальних елементів, включно з місією, слоганом і тоном комунікації, на створення цілісного бренду. Застосовуючи методи аналізу літератури, кейс-стаді та порівняльного аналізу, дослідження ідентифікує ефективні практики брендингу, зокрема на прикладах бібліотек Бостона, Берліна, Одеси та Розенгайма. Обґрунтовано, що інтеграція візуальних і вербальних елементів комплексного іміджевого коду сприяє підвищенню довіри, впізнаваності та залученості аудиторії, забезпечуючи бібліотекам конкурентоспроможність у цифровому середовищі. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення брендингу та іміджування бібліотечних установ.

Державна науково-технічна бібліотека України як ключовий суб’єкт імплементації політики відкритої науки

2024-12-30T16:49:10+02:00

Висвітлено роль та напрями діяльності Державної науково-технічної бібліотеки України щодо імплементації політики відкритої науки, охарактеризовано можливості й інструментарій Національної електронної науково-інформаційної системи “URIS”, яка має об’єднати профілі всіх українських учених, запровадити системи комплексних метрик наукових здобутків дослідницьких та науково-освітніх установ, окремих наукових підрозділів і дослідників. Розкрито державну політику в галузі розбудови цифрової інфраструктури відкритої науки, виявлено резерви підвищення ефективності діяльності ДНТБ України як головного організаційно-методичного та координаційного центру щодо імплементації політики відкритої науки в національному сегменті дослідницького простору. Зауважено, що ДНТБ на основі принципів координації та кооперації має залучити всіх ключових суб’єктів дослідницької діяльності до об’єднання на платформі “URIS” зусиль, трудових та інформаційних ресурсів для створення єдиного вікна безперешкодного доступу до максимально повної національної бази даних науково-технічної інформації, оснащеної інструментами її наукометричного аналізу, управління даними наукових досліджень, оцінки ефективності діяльності об’єктів дослідницької інфраструктури.

Бібліометричний аналіз наукових публікацій протоколів комунікації моделей TCP/IP для Інтернету Речей прикладного рівня

2024-12-30T19:01:04+02:00

Здійснено бібліометричний аналіз публікацій щодо комунікаційних протоколів прикладного рівня в контексті технологій Інтернету речей. Дослідження висвітлює значну нерівність у науковій увазі до різних протоколів, підкреслюючи домінування MQTT та CoAP у науковій літературі. Для оцінки рівня дослідницької активності та зацікавленості наукової спільноти щодо протоколів MQTT, MQTT-SN, CoAP, STOMP, XMPP, WAMP, AMQP, DDS, OPC UA та LwM2M було використано дані нау- кометричної бази Scopus. Результати дозволяють виявити, які протоколи перебувають у центрі уваги сучасних досліджень та мають найбільший потенціал для подальшого розвитку і впровадження в системах IoT. Розуміння поточного стану та перспектив цих комунікаційних протоколів надає важливу основу для розробників та дослідників у виборі оптимальних рішень для інтеграції в IoT-системи.

Фейкові новини в Стародавньому Римі: творення задля пропаганди та спроба тлумачення

2024-12-30T19:35:23+02:00

У статті висвітлено особливості виникнення fake news у Стародавньому Римі, а також застосування пропаганди з метою збереження або посилення політичної влади. Інформацію про фейкові новини можемо почерпнути з наративних та епіграфічних джерел, але навіть останні були заангажованими в силу тих чи інших причин (особиста неприязнь імператора до певної особи, про яку йдеться у надписі, прихильність чи неприхильність античного автора до фігурантів подій, які той описує, тощо). Незважаючи на це, сучасні дослідники трактують описані вище джерела як важливі документи для дослідження Стародавнього Риму, зокрема настроїв у тогочасному суспільстві, політичної діяльності як імператорів, так і високопосадовців Вічного Міста. Визначено, що в період Пізньої Республіки та Ранньої Імперії правлячі особи та чиновники використовували інформаційні вкиди для утримання влади й очорнення своїх ворогів. Проаналізовано кілька джерел з метою розкриття причин та способів створення й поширення неправдивої інформації, — стосовно не лише політичного життя, а й соціального та релігійного.

Принципи виразності в сучасних українських соціальних плакатах: візуальна мова часу змін

2024-12-31T03:46:19+02:00

У статті досліджено принципи виразності в сучасних українських соціальних плакатах, які виступають ефективним інструментом комунікації в умовах соціальних і культурних трансформацій. Особливу увагу приділено аналізу візуальної мови плакатів, що дозволяє ефективно передавати суспільно значущі меседжі. Розглядаються ключові принципи, такі як лаконічність, символізм, емоційна насиченість та культурна відповідність, які забезпечують високий рівень впливу на глядача. У статті акцентується на сучасних викликах для українського соціального плаката, зокрема на потребі адаптації до глобальних тенденцій та локальних реалій. Проаналізовано приклади візуальних рішень, які досягають когнітивного й емоційного впливу завдяки гармонійному поєднанню графічних елементів та смислового наповнення. Дослідження підкреслює важливість візуальної чіткості й змістовної однозначності для підвищення ефективності соціального плаката як засобу впливу.