Дискурсивні напрями досліджень соціальних комунікацій: у пошуках інтегральної основи для моделювання комунікативного процесу

Автор(и)

  • О. А. Telep комунальний вищий навчальний заклад «Ужгородський коледж культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород, Україна https://orcid.org/0000-0001-7924-9121

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5333.054.01

Ключові слова:

соціальні комунікації, теоретичний дискурс, інституціональний дискурс, комунікаційний процес, комунікаційна модель, інтеграційний тренд

Анотація

Актуальність. Актуальність вивчення дискурсів соціально-комунікаційного знання зумовлена швидким розвитком процесів інформатизації та медіатизації суспільства, що призвело до багатьох неочікуваних змін в організації суспільного життя.

Мета статті. Аналіз дискурсивності наукових досліджень комунікаційного процесу як необхідного етапу формування інтеграційних комунікаційних моделей в умовах медіа простору.

Методологія. Постанова і розгляд комунікаційного процесу базується на використанні історико-еволюційного, інституціонального та інжинірингового підходів. Методом аналізу моделей соціальної комунікації обрано дискурсивний метод, що дозволяє розглядати існуючі моделі в єдності комунікативної ситуації, завдань інституціональної сфери комунікаційної діяльності, складових комунікаційного процесу.

Результати. Під час розгляду різних напрямів соціально-комунікаційної теорії сформовано уявлення про теоретичні та інституціональних дискурсів моделювання комунікаційного процесу. Визначена теоретико-методологічна залежність комунікаційного моделювання від великої кількості дисциплін, у межах якої відбувається вивчення феномену комунікація і комунікаційний процес. Крім того, означено вплив інституалізації різних сфер соціальної діяльності де комунікаційні зв’язки набули значного розвитку, що стало ознакою формування особливих комунікаційних ситуацій в кожній з них. Тобто йдеться про політичний, релігійний, економічний, педагогічний, бізнесовий, управлінський, виробничий, науковий, науково-інформаційний, бібліотечний та інші інституціональні дискурси.

Новизна. Визначена тенденція і обґрунтовано важливість використання інтегративного тренду розвитку моделювання комунікаційного процесу в умовах медіа-простору.

Практичне значення. Завершення дослідження про інтеграційні тенденції у сфері моделювання комунікаційного процесу надасть змогу фахівцям різних комунікаційних структур та підсистем суспільства використати потенціал загальнотеоретичних розробок стосовно різних властивостей комунікації. Практичне значення встановлення констант та перемінних комунікаційного процесу визначає методичні можливості для інжинірингу комунікації в різних комунікативних ситуаціях.

Висновки. За останні роки спостерігається формування полідискурсивної сфери досліджень комунікації та комунікаційного процесу, узагальнення теоретичних описів феномену та його складових. Віднайдено наявність теоретичного дискурсу вивчення комунікаційного процесу, що створюють необхідні підвалини аналізу комунікації та подальшого розвитку теорії соціальних комунікацій, а також інституціонального дискурсу, що використовує теорію для створення моделей комунікації.

Біографія автора

О. А. Telep, комунальний вищий навчальний заклад «Ужгородський коледж культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

викладач

Посилання

Rizun, V. (2008). Theory of mass communication. Prosvìta: Kyiv. [In Ukrainian].

Kuznetsova, N. (1987). Scientific reflection as an object of historical and scientific analysis. Retrieved from http://psylib.org.ua/books/refkult/txt04.htm [In Russian].

Tsymbalenko, Y. S. (2014). Theories, models, concepts of mass communication and media communication. Social communication: the results of studies. KNUCA, Kyiv. рp. 93-133. [In Ukrainian].

Moiseeva, N. I. (2015). Social communication activities as historical and social practice. Publishing House “Fedorko”, Kharkov. [In Ukrainian].

Trishchuk, O. V. (2009). The Phenomenon of scientific and information discourse in the field of social communications. Retrieved from http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:570850/Source:default [In Ukrainian].

Shemaeva, G. V. (2000). Transformation industry information-library system in the conditions of Informatization (ths case of the industry of veterinary medicine). Retrieved from https://www.br.com.ua/referats/dysertacii_ta_autoreferaty/130369-7.html [In Ukrainian].

Kholod, O. M. (2018). Social communications: development trends. Publishing House “White Tiger”, Kyiv. [In Ukrainian].

Kholod, O. M. (2010). Social communications: socio-and linguistic analysis. Kyiv University; Ukrainian Association of psycholinguists, Kyiv. [In Ukrainian].

Pisarek, W. (2008). Wstęp do nauk o komunikowaniu, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne. Warszawa. [In Polish].

Potcheptsov, G. G.(2000). Information wars. Wakled. Kyiv. [In Russian].

Synovec, О. (2015). Performances of memory — the language of theater as a tool of communication in the discourse of Polish history. Social communications: research results. KNUCA, Kyiv. рp.113-123. [In Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-02

Номер

Розділ

Теорія та історія соціальних комунікацій